Узагальнення за розділом: Україна у роки Першої світової війни
1. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.
Брусиловський прорив, утворення Головної української ради, створення Легіону Українських січових стрільців, утворення Загальної української ради, Галицька битва, створення Союзу визволення України, Горлицький прорив, Червневий наступ.
2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.
A) блискавична війна; позиційна війна; міжусобна війна; світова війна.
Б) капітуляція Перемишля; бій за гору Маківка; бій за гору Лисоня; бій за Ужоцький перевал.
B) депортація; національне військове формування; окупаційний режим; військове генерал-губернаторство.
Г) Союз визволення України; Головна українська рада; Карпато-російський визвольний комітет; Загальна українська рада.
3. Виконайте завдання за історичною картою:
а) покажіть територію Галицько-Буковинського генерал-губернаторства;
б) простежте наступ російських військ у червні-вересні 1916 р.;
в) локалізуйте місця битв легіону Українських січових стрільців;
г) визначте «гарячі точки» на Чорному морі під час Першої світової війни.
4. Пригадайте, які військово-політичні блоки утворилися напередодні Першої світової війни. Чому цю війну називають для українців братовбивчою?
5. Порівняйте геополітичні плани Росії, Австро-Угорщини та Німеччини щодо України. Україна була суб’єктом чи об’єктом міжнародної політики? Відповідь обґрунтуйте.
6. Проаналізуйте, як змінилося становище жінки в українському суспільстві у роки Першої світової війни. Визначте причини і наслідки цього явища.
7. Поміркуйте, чому людей, які пережили випробування війною, називають «втраченим поколінням».
8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей. Що їх об’єднує? Відповідь обґрунтуйте.
Андрій Жук (1880-1968)
Народився у с. Вовчок на Полтавщині. Закінчив трирічну парафіяльну школу. Був одним з лідерів РУП та УСДРП. Через переслідування й заборону політичної діяльності у 1907 р. покинув Російську імперію і виїхав до Львова, де редагував журнали «Економіст» і «Самопоміч». У 1912 р. був одним із засновників Українського інформаційного комітету (УІК), який мав інформувати європейську спільноту про український національний рух. Ініціював створення СВУ, був членом ГУР, а згодом — ЗУР. Доклав багато зусиль для створення синьожупанної та сірожупанної дивізій з українських полонених.
Григорій Коссак (1882-1939)
Народився у Дрогобичі на Львівщині. Закінчив Дрогобицьку учительську семінарію. Вчителював у Бережанах, Ясениці. Керував Бережанською філією товариства «Сокіл», був активним діячем «Просвіти» і товариства «Січових Стрільців» на Дрогобиччині. З початком Першої світової війни воював у австрійській армії. А з третього серпня 1914 р. призначений отаманом другого куреня легіону Українських січових стрільців. У 1915 р. виконував обов’язки командира полку УСС, у 1916 — командир 1-го полку УСС. За хоробрість, проявлену у боях на горі Маківка, нагороджений австрійським військовим хрестом Заслуги 3-го ступеня. З 1924 р. проживав в УСРР. У 1939 р. був заарештований і страчений.
Михайло Галущинський (1878-1931)
Народився у с. Звиняч на Тернопільщині. Навчався у Бучацькій і Тернопільській гімназіях, на філософському факультеті Львівського та Віденського університетів. Очолював товариства: «Академічна громада» у Львові, «Січ» у Відні. Брав участь у виданні першого українського студентського журналу у Львові «Молода Україна». З 1904 р. займався педагогічною діяльністю. Працював директором Рогатинської гімназії, де з його ініціативи були створені філії товариств «Січ» і «Пласт». Був активним діячем «Просвіти». Під час Першої світової війни став першим командиром Українських січових стрільців. Автор споминів «З Українськими січовими стрільцями», в яких правдиво описав як процес створення Легіону, так і власні судження про дані події.
Вільгельм Франц фон Габсбург Лотрінген (Василь Вишиваний) (1895-1948)
Походив із імператорського роду Габсбургів і Лотрінгенів. По лінії Лотрінгенів його рід сягав корінням князів Рюриковичів та Гедиміновичів. Народився в родинному маєтку у провінції Істрія (Австрія). Закінчив Віденське реальне училище та військову академію у м. Вінер-Найштадті, де вивчав українську мову. Служив у 13-му полку уланів, сформованому головно з українців у м. Золочів. Ініціював українізацію сотні, якою керував: мадяр та поляків було заміщено на українців; усі улани (солдати) носили на формі жовто-блакитні відзнаки. У цей період вивчав «Історію України» М. Грушевського, носив під уніформою вишивану сорочку, за що й отримав псевдо Василь Вишиваний. У 1916 р., коли йому виповнився 21 рік, він став депутатом Віденського парламенту, де підтримував вимогу українських депутатів щодо створення коронного краю в межах Австро-Угорщини. У 1947 р. був викрадений з Австрії радянською військовою розвідкою, заарештований і помер у Лук’янівській в’язниці у Києві.
