вівторок, 26 жовтня 2021 р.

Мк - 21 Підготовка до ЗНО. Історія України.

 27.10.21.



УРОК 11

Тема уроку: Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі    (ІІ пол.  ХVI ст.)

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=A6QuuvUm3Gg

https://www.youtube.com/watch?v=iZk9AyHHy-Q

2. Опрацювати матеріал підручника

3. Письмово дати відповіді на запитання

УРОК 12

Тема уроку: Церковне життя   у ІІ пол. ХVI ст.

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=UUEoWzDvnEw

2. Опрацювати матеріал підручника

https://uahistory.co/pidruchniki/vlasov-2016-ukraine-8-class/6.html

3. Виконати контрольну роботу

http://join.naurok.ua/

Код доступу 9125142

Завдання необхідно виконати до  28 жовтня 22:00 

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  


Мк - 19 1/9. Професійна етика

 27.10.21. 



Урок 7

Тема уроку: Особливості ведення телефонної розмови.

1. Переглянути відеоматеріали

https://www.youtube.com/watch?v=YVzhrqpVO9A

https://www.youtube.com/watch?v=vO5drj_sFrU

2. Опрацювати матеріал документа

3. Зробити конспект

Культура телефонного діалогу. 

У напруженому житті менеджера (як і будь-якого іншого спеціаліста в роботі з людьми) спілкування по телефону є незамінною можливістю для швидкого вирішення проблем, оскільки не завжди він має час для зустрічі віч-навіч. А протягом кількох хвилин, вміло спілкуючись по телефону, можна вирішити майже будь-яке питання. Як правило, ділова розмова по телефону є обмеженою у часі — 3-5 хвилин. Для розмов з незнайомими та малознайомими людьми найбільш зручно телефонувати у робочі дні між 9.30-12.30 та з 15.00-20.30 годин. В інший час доречно телефонувати лише тоді, коли ця розмова є важливою для тієї людини, якій дзвонять. Перш ніж телефонувати у важливій справі, особливо до людини, статус якої вищий, а її рішення може мати велике значення, треба спочатку добре обміркувати можливий перебіг майбутньої розмови. Для цього треба уявити собі людину, з якою доведеться розмовляти, і бесіду будувати, враховуючи її особливості. До того ж треба зважити на те, що у цієї людини обмаль часу і не вона є ініціатором розмови. 

Є певні етичні вимоги до спілкування по телефону: 

якщо там, куди Ви зателефонували, вас не знають, то треба представитися і повідомити, з якого питання відбудеться розмова; 

• будьте доброзичливим, тактовним і стриманим, навіть якщо розмова стає вельми неприємною для Вас;

 • пам'ятайте, що по телефону звучання голосу дещо спотворюється, тому ваша артикуляція повинна бути чіткою, темп мовлення — рівним, тон — спокійним; 

• не кладіть несподівано слухавку, навіть якщо розмова є для Вас нецікавою, завжди закінчує розмову той, хто телефонує; 

• завершуючи розмову, необхідно попрощатися. 

Є ще кілька зауважень щодо цього.

 Якщо вас просили зателефонувати, то слід обов'язково це зробити за першої можливості; в разі відсутності людини, якій ви телефонуєте, слід передати де вас можна буде знайти. 

Якщо розмова може бути довгою, то варто її призначити на більш зручний для співрозмовника час. 

Якщо вам зателефонували, коли ви розмовляєте по іншому апарату, то слід вибачитися, закінчити ту розмову, яку вели раніше, а потім розмовляти з іншим співрозмовником.

 Правила розмови по телефону 

Сучасне ділове життя неможливо уявити без телефону. Завдяки йому багаторазово підвищується оперативність рішень багатьох проблем і питань, немає необхідності писати листи, телеграми, а також здійснювати поїздки в інші установи, міста для вияснення обставин якоїсь справи. 

По телефону можна зробити дуже багато, а саме: 

провести переговори, дати розпорядження і т.н. 

Дуже часто першим кроком до вкладання ділового договору є телефонна розмова. Людство користується телефоном уже більше століття. Здавалось би часу більш ніж достатньо для того, щоб навчитися розумно користуватися цим технічним засобом. 

Але нажаль, вміння говорити по телефону не передається по спадковості. 

Культурою спілкування по телефону володіє не кожен. Погана підготовка, невміння виділяти головне, чітко і грамотно висловлювати свої думки призводять до значних утрат робочого часу (до 20- 30%). Так стверджує американський менеджер А. Маккензі. Серед 15 головних причин втрати робочого часу, на його думку, перше місце займають телефонні розмови, які залежать від емоційного забарвлення. Лишня емоційність збільшує час телефонної розмови. 

Відомо також, що при телефонній розмові спостерігається таке явище, як надто насичена розмова. Вона може бути джерелом напруження між двома сторонами, тому потрібно дотримуватись певної міри, оскільки можна втратити сенс розмови, що спричинять конфлікти. Перші ознаки перенасиченості розмови: 

роздратованість 

 образливість. 

Тоді слід вийти з контакту з партнером, щоб зберегти ділові відносини. Крім того, ведучи довгі телефонні розмови, ви можете отримати репутацію зануди. 

Мистецтво ведення телефонної розмови полягає в тому, щоб коротко казати все, що потрібно і отримати відповідь. 

Основою успішної телефонної розмови є компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння прийомами ведення бесіди, бажання швидко і ефективно вирішити проблему або надати допомогу для її вирішення. 

Важливо щоб службова телефонна розмова велася у спокійному тоні і викликала позитивні емоції. Ефективність телефонної розмови залежить від емоційного стану людини, від настрою. Під час розмови потрібно вміти зацікавити співрозмовника своєю справою. 

Тут вам допоможе правильне використання методів переконання. Це можна зробити за допомогою інформації, голосу. Потрібно тільки звертати увагу на ці “дрібниці” під час телефонної розмови. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, стримувати свої емоції, старатися не перебивати співрозмовника. 

Якщо ваш співрозмовник проявляє схильність до суперечок, виказує несправедливі звинувачення, то наберіться терпіння і не відповідайте йому тим самим, частково признайте його правоту, намагайтесь зрозуміти мотиви його поведінки. Намагайтесь коротко і ясно викладати свої аргументи. 

В телефонній розмові краще не використовувати професійних виразів, які можуть бути незрозумілі співрозмовнику. Потрібно пам’ятати, що швидке або дуже повільне проголошення слів ускладнює сприймання. 

Особливо слідкуйте за проголошенням чисел, імен, сіл, міст, прізвищ, які погано сприймаються на слух, їх потрібно говорити складами або навіть передавати по буквах. 

Етикет ділової телефонної розмови має у своєму запасі цілий ряд реплік, наприклад: 

 Як ви мене чуєте? 

 Вибачте, дуже погано чути? І т.д. 

Перед з тим, як подзвонити кому-небудь пам’ятайте, що тривалість телефонних дзвінків негативно впливає на нервову систему, непотрібні телефонні розмови порушують робочий ритм, заважають вирішенню важливих питань, вимагають глибокого аналізу. 

Дзвінок на домашній телефон діловому партнеру, співробітнику для службової розмови може бути виправданий тільки серйозною причиною, кому ви б не дзвонили – начальнику чи підлеглому. 

Вихована людина не буде дзвонити після 22 год., якщо для цього немає вагомої причини або не отримано попередньої домовленості на цей дзвінок.

 Як показують аналізи, в телефонній розмові 30-40% займають повторення слів, фраз, непотрібні паузи і лишні слова. Відповідно до телефонної розмови треба ретельно готуватися: заздалегідь підібрати усі матеріали, документи, мати під рукою потрібні номера телефонів, адреси організацій, календар, ручку, папір і т.д. перед тим, як набрати номер потрібно чітко і точно визначити ціль розмови і свою тактику. Складіть план бесіди, запишіть питання, які хочете вирішити або дані, які хочете отримати, продумайте у якому порядку ви запитуватимете співрозмовника. Чітко сформулюйте їх, першою фразою, старайтесь зацікавити співрозмовника. При обговоренні декількох питань, по черзі закінчуйте обговорення одного питання і переходьте до наступного. За допомогою таких фраз намагайтесь виділити одне питання від іншого. Наприклад:

 І так по цьому питанню ми заговорилися. 

Можу я вважати, що по цьому питанню ми досягли згоди? І т.д. 

При підготовці до ділової бесіди по телефону, постарайтесь відповісти на наступні запитання: 

 Як голову ціль ви ставите перед собою в майбутній телефонній розмові? 

 Чи могли б ви обійтися без цієї розмови? 

 Чи готовий до обговорення цієї теми співрозмовник? 

 Впевнені ви в благополучному проходженні розмови? 

 Які запитання ви маєте задати? 

 Які запитання вам задасть співрозмовник? 

 Який перехід переговорів задовольнить (або незадовільнить) вас, його? 

 Які прийоми впливу на співрозмовника ви можете використати під час розмови? 

 Як ви будете вести себе, якщо ваш співрозмовник: рішуче заперечить, перейде на підвищений тон? Не відреагує на ваші доведення (пропозиції)? Проявить недовіру до ваших слів, інформації? Для підготовки до ділової розмови по телефону, а особливо міжміської і міжнародної, краще підготувати спеціальний бланк у якому майбутню розмову записують з розрахунком прогнозованих відповідей. По закінченню ділової телефонної розмови потратьте 3-5 хвилин на аналіз змісту і стилю розмови. Проаналізуйте свої враження. Знайдіть слабкі місця у розмові. Постарайтесь зрозуміти причину своїх помилок. 


Урок 8. Тема уроку: Визначення індивідуальних особливостей особистості. Роль темпераменту у професійній діяльності. Емоції в житті людини.

1. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=uSap6kpr734

https://www.youtube.com/watch?v=Rr91kfZe4bw


2. Опрацювати матеріал, з'ясувати свій тип темпераменту

https://docs.google.com/document/d/1vwoMmdCIGkFglG61hj3LfEcDyNzk57fIhPcxCI7N8xY/edit?usp=drive_web&authuser=0

ВИКОНАТИ КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ

http://join.naurok.ua/

Код доступу 2642695

Завдання необхідно виконати до  28 жовтня 23:00

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  


Мк - 19 1/9. Професійна етика

 27.10.21. 



урок 5. 

Тема уроку: Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця. Службова бесіда. Переговори.

1.Переглянути відео 

2.Опрацювати матеріал
План
 1. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність,
повага до інших, раціональність.   

2. Скласти діалог ділового спілкування відповідно
ситуації (за вибором)

3.  Охарактеризуйте основні правила проведення переговорів. 
4. Охарактеризуйте основні правила проведення зустрічей.

Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця.

https://docs.google.com/document/d/1WfnYpR3QNgGbs9EC5nCTsuGz2eKZhvIOpA-s_-kV0WQ/edit?usp=drive_web&authuser=0

Службова бесіда 

https://docs.google.com/document/d/1ivdUkmf1M3xp4iNNMnxx3rb9gUmE1CTkzWfQfoEBv_o/edit?usp=drive_web&authuser=0


урок 6.

Тема уроку: Принципи етики ділового спілкування між колегами.

1. Переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=RpyKvagik04

2. Опрацювати матеріал

https://docs.google.com/document/d/103N0LUW4lYcum_m8_ccIBUbj83iS4e6c6i8zauN-9Z4/edit?usp=drive_web&authuser=0

3. Зробити конспект

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  

понеділок, 25 жовтня 2021 р.

Гз - 21 1/9. Історія України

 26.10.21. 



УРОК 5

Тема уроку: Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відео

https://youtube.com/watch?v=iQmSPhHYRHI

https://youtube.com/watch?v=wE1JjlZQGa4

2. Опрацювати матеріал підручника


3. Дати відповіді на запитання (письмово):

1. Якими були втрати австро-угорської та російської армій на вересень 1916 р.? 

2. Чиєю перемогою завершився бій УСС із російською армією в районі гори Лисоня в 1916 р.? 

3. Яку назву мав друкований орган полку УСС? 

4. Що таке інтернування? 

5. Якою була кількість мобілізованих із Наддніпрянщини до російської армії в роки війни? 

6. Назвіть табори для українських біженців, створені австрійською владою.

7. Як відбувалися бойові дії на українських землях у 1916 — на початку 1917 р.? 

8. Охарактеризуйте участь УСС у подіях війни 1916 — початку 1917 р. 

9. Порівняйте політику, яка здійснювалася російською владою на окупованих землях у 1914—1915 рр. та в 1916 — на початку 1917 р. 


УРОК 6

Тема уроку: Повсякденне життя на фронті й у тилу.

ІНСТРУКЦІЇ:


1.Переглянути відеоматеріал

https://youtube.com/watch?v=az1FBzOVmsQ


2. Опрацювати матеріал підручника


 Виконати контрольну роботу

http://join.naurok.ua/

код доступу: 2669796

Завдання необхідно виконати до  27 жовтня 22:00 

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  


 

Мк - 19 1/9. історія України.

 26.10.21.


УРОК 14

Тема уроку: Практичне заняття. Усна історія Майданів: від Революції на граніті до Революції Гідності

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Опрацювати матеріал

https://uahistory.co/pidruchniki/hlibovska-ukraine-history-11-class-2019-standard-level/44.php


2. Переглянути відео



3. Виконати письмово практичну роботу


УРОК 15

Тема уроку: Узагальнення. Тематичний контроль. Підсумкова контрольна робота

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Виконати завдання:

Узагальнення за розділом: Творення нової України

1. Прочитайте уривок з історичного джерела. Про які події в ньому йдеться?

«Мужність українського народу та солідарність міжнародного товариства з Україною стали на заваді агресивних планів Кремля ».

2. Розташуйте перелік подій у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

Надання томосу про автокефалію Православній церкві України, Вільнюський саміт, дострокові парламентські вибори, окупація Росією Криму, ратифікація Європарламентом і Верховною Радою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З'ясуйте, яке з понять зайве і чому.

  • A) гібридна війна, АТО, безвізовий режим, ООС.
  • Б) економічна інтеграція, Євромайдан, Небесна сотня, Революція Гідності.
  • B) чорна металургія, «Північний потік», машинобудування, електроенергетика.
  • Г) Оксана Забужко, Еліна Світоліна, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович.

4. Складіть логічний ланцюжок подій, які б відображали процес творення нової України упродовж 2004-2018 років.

5. Проаналізуйте досягнення та прорахунки влади за президентства Віктора Ющенка. Визначте хронологічні межі його каденції.

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Євромайдан продемонстрував народження нової української людини, яка вже не хотіла вертатися назад у духовне рабство тоталітаризму? Відповідь аргументуйте.

7. Згадайте основні досягнення української культури у добу незалежності. Чим історичні умови її розвитку відрізнялися від радянських часів? Заповніть таблицю.

Галузь культури

Визначні представники

Здобутки/назви творів

Література

Книжкова сфера

Музика

Спорт

8. Який термін найточніше характеризує стан української економіки від Помаранчевої революції до Революції Гідності: «криза», «реформування», «руйнація»? Свою думку обґрунтуйте конкретними фактами.

9. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданими у § 34 (Петро Порошенко) і в § 37 (Любомир Гузар). Стисло вкажіть, який внесок зробили у вітчизняну історію ці постаті.

2. Виконати контрольну роботу

http://join.naurok.ua/

Код доступу: 7498136

Завдання необхідно виконати до  31жовтня 22:00 

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  




неділя, 24 жовтня 2021 р.

К - 19 1/9. Підготовка до ЗНО. Історія України.

 25.10.21. 


Урок 13

Тема уроку: Культурне життя України під час лібералізації

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відеоматеріал

https://youtube.com/watch?v=h6qPUfEpANc

https://youtube.com/watch?v=4XYYY2XMI-E

2. Опрацювати матеріал підручника


3. Письмово дати відповіді на запитання:
  • 1. Чи можна стверджувати, що наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років українська культура зазнала відродження?
  • 2. Назвіть здобутки українських вчених, які мали загальнолюдське значення.
  • 3. Яка роль шістдесятників у розвитку української культури?
  • 4. Що в освітній реформі 1958 р. сприяло русифікації системи освіти в УРСР?
  • 5. М. Хрущову належить вислів: «У питаннях культури я — сталініст». Назвіть практичні підтвердження позиції М. Хрущова.

Урок 14

 Тема уроку:Економічна ситуація в УРСР. Продовольчі програми у 1965-1985 рр.

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відеоматеріал

https://youtube.com/watch?v=neBDtS7Z_V0

https://youtube.com/watch?v=VEXNAEX-USQ

2. Опрацювати матеріал підручника

3. Виконати контрольну роботу

http://join.naurok.ua/

код доступу: 7087725

Завдання необхідно виконати до  27 жовтня 21:00 

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  


Гз - 20 . Історія України

 25.10.21.

Урок 9

Тем уроку: Практичне заняття.  "Волею українського народу"


ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відео

https://youtube.com/watch?v=xHGI6IwrC-o

2. Опрацювати матеріал підручника

«Волею Українського народу...»

(дослідження документів і матеріалів усної історії про війну)

Історичний напрям, спрямований на відтворення минулого з уст безпосередніх учасників, свідків великих історичних подій, отримав назву «усна історія», оскільки її джерелом є усна розповідь люди ни біографічного характеру, зафіксована істориком на паперовому чи електронному носії.

Матеріали зі збірника «Усна історія Голодомору та Другої світової війни на території Кіровоградщини» (Кіровоград, 2009)

1. Прочитайте уривок інтерв’ю Кондратьєва Івана Захаровича, 1925 р. н., с. Мирне Бобринецького р-ну. Дайте відповіді на запитання.

• Як радянська влада інформувала громадян про фронтові події?

• Чи враховувала радянська авіація можливі жертви в населених пунктах, зайнятих німцями?

• Якою в пам’яті оповідача залишилася поведінка німецьких окупантів?

• Як функціонували громадянське господарство, школа та домашній побут?

• Поміркуйте, чому оповідач сухо й поверхово розповів про прихід «наших», мобілізацію та службу в Червоній армії.

«...Про наближення німців нас ніхто не попереджав, щоб не було ніякої паніки серед населення. А хто сказав, що там десь поблизу німець, то отримав би кулю, власті говорили: “Не панікуйте!” Німці вже коло села стріляють, а передають, що вони на території Західної України. Проводилася евакуація техніки й великої рогатої худоби, були такі, що й до Сталінграда догнали скот, а дехто — до Дніпра. Коли німці зайняли село, то наші літаки його бомбардували, тільки прорахувалися й не влучили в німецький штаб. Бомбардували школу в Глазові, а штаб був у Новоолександрівській школі. Німці зупинялися по хатах, а ми ховалися на горищі. Приходжу я додому, а там повна хата німців, батько каже: “Тікай!” А в хаті повно німців... То мені ледве вдалося втекти — через ставок перебрів. Німці примушували населення села працювати на різних роботах. Я був у трудовому таборі в місті Миколаєві, бо трохи говорив по-їхньому. Що німці не доїдали, те ми забирали в них і їли. Ставлення німців до нас було більш-менш нормальним. У селі за головного стояв комендант (хазяїн). У селі було утворено громадські двори, бо пан сказав: “Працюй та не зважай на втому, бо так написано у Святому Письмі”. Ми привчилися красти. Євреїв у селі було небагато, але вони виїхали ще до приходу німців. Бувало таке, що поліцай спіймає й запитає: “Бумага є?” Далеко пересуватися ти не мав права (не було паспортів). Ще на початку окупації школа в селі працювала, але потім її швидко закрили. Німці вивозили багато людей із села на роботу до Німеччини. Мій брат Петро та двоюрідна сестра були також на примусових роботах. З Німеччини вже через деякий час люди поверталися, але частково. Ухилитися від вивезення не можна було, але деяким усе ж таки це вдавалося. У період окупації робота в полі не припинялася. Оце пара воликів — і ми оремо, боронуємо, сіємо озиму пшеницю. Старалися, звісно, трохи вкрасти додому. Наше повсякденне життя було майже незмінним: так само гнали самогон з буряка (“бурячку”), дівчата ворожили, коли яка заміж вийде, відзначали всі празники (пам’ятаю, як калиту хватали). У мене була мандоліна, а в брата — балалайка, то ми грали, але їх потім поліцаї забрали собі. Також справляли весілля. Ми оце з товаришем ще два роки встигли попарубкувати, а потім мене забрали в армію в 1944 році. До лав Червоної армії мобілізовували всіх, хто міг носити зброю, і дурних, то тепер комісія, а тоді всіх брали. З тих, яких забрали ще в першу мобілізацію, ніхто в село не повернувся, присилали похоронки (загинув), от і все».

2. Прочитайте інтерв’ю Бобрицького Михайла Яковича, с. Миколо-Бабанка Бобринецького району. Дайте відповіді на запитання.

• Які враження залишилися про німецьких окупантів?

• Яку громадському господарстві здійснювалася оплата праці?

• Як автор порівнює ситуацію з харчами під час Голодоморів 1932-1933, 1947 рр. і під час нацистської окупації?

• Які душевні переживання залишилися в пам’яті про участь у боях?

«Першими німецькими підрозділами, які підійшли до нашого села, були мотоциклісти. Це було в серпні. Це була їхня розвідка, пам’ятаю, що вони були одягнені в чорні шкіряні плащі. Приїхали й стали просити “яйке і мліка”, тобто яєць і молока.

Нам, хлопцям, було дуже цікаво, то ми побігли до них. За продукти німці залишали гроші, казали, що наших 10 рублів — це їхня одна рейхсмарка. Звісно, це ж була неправда, але гроші ті, у кого німці брали “яйке і мліка”, узяли. Під час окупації німці примушували нас орати поле, то я запрягав двох волів та орав з ранку до смерку. Німці хоч і забирали продукти, але не так, як під час Голодомору. Діяло таке правило: якщо зібрав урожай чи зарізав якусь худобу, то половину віддай, а іншу половину забирай собі. Однак, щоб німці все забирали, то такого не було. Хоч і з харчами скрутно було, але ми не голодували. Крали трохи зерно. Я збирав черепах біля річки, а потім їх готували та їли. Самогон гнали з буряка. За те, що орали, німці видавали по 300 г хліба на день. А в 1947-му ситуація з їжею була набагато гірша, ніж під час німецької окупації. Тому в нас люди казали: “У 47-му було ще гірше, ніж при німцях”. У Рощаховці був комендант Байс — німець. Щоб він когось образив, то ні, такого не було ніколи. Раз був Іваневича Івана вдарив декілька разів нагайкою за те, що той п’яний під комендатурою сидів і нічого не хотів робити.

У грудні 1943 року сільський староста зібрав нас, усіх молодих хлопців, біля комендатури, вона знаходилася там, де був сільський радіовузол. А в Рощаховці була тоді жандармерія, то нас усіх повезли туди. Німці з усього села зібрали людей та відправили рити окопи й інші польові укріплення під Кіровоград. Коли везли, то нас охороняло п’ять німців, щоб ніхто не втік. Спочатку нас відвезли в Бабанку, потім у Бобринець, а звідти через Компановку на четвертий день привезли в Кіровоград. А через декілька днів розпочався наступ наших військ на Кіровоград. То пам’ятаю, як на нас тоді натрапив розвідувальний загін. І я потім лазив на телеграфний стовп і перерізав лінію, щоб обрізати зв’язок із Кіровоградом.

Після цього я був мобілізований в армію в 1943 році...

Пам’ятаю першу атаку: солдати вже пішли в атаку на німецькі окопи, пробігли метрів п’ять, а я все не міг вилізти з окопу, бо було страшно. А потім усе ж таки пересилив себе й пішов... Після поранення мене відправили на перепідготовку, так я став розвідником. Спочатку я служив у полковій розвідці, а потім перейшов у дивізійну розвідку. Там служили сибіряки, вони з мене кепкували, що, мовляв, я серед них один хохол. А взагалі на полі бою було все одно, хто ти за національністю, якщо когось і ранило, то йому всі йшли на допомогу, незважаючи на те, хто він був, — українець, росіянин, вірмен чи білорус. Потім мене контузило на полі бою. Авсього в мене два поранення, одна контузія, шість операцій, отримав 17 осколків, з них один до цього часу ношу. Останній раз був поранений під Кенігсбергом ...»

3. Прочитайте інтерв’ю Омельчук (Мунтян) Олександри Анісимівни, 1924 р. н., с. Мирне Бобринецького р-ну. Дайте відповіді на запитання.

• Як склалося особисте спілкування оповідачки з німецькими окупантами?

• Наскільки селяни вільно пересувалися за межами села?

• Який був особистий досвід спілкування в оповідачки з допоміжною поліцією?

• Як німецькі окупанти використовували працю мешканців с. Мирного?

«Війна розпочалася, коли мені виповнилося 17 років. У 1941 р. німці вступили в наше село, а 16 травня в 1944 р. наш совхоз звільнили. А як зустрічали, скільки плакали, а скільки не повернулося з війни, з Німеччини... На момент окупації німці проживали в наших хатах, але якщо загалом говорити про ставлення німців, то в нашому селі проживав німецький пан Бангофер, він був хорошим, жодного жителя села не наказав розстріляти. Приходив, цікавився, чи ми їли, чи ні. Він змушений був відправляти молодь на примусові роботи до Німеччини, кому виповнилося 16 років. Проживали в нас двоє євреїв, Ада й Михайло, вони до окупації евакуювалися, ми теж тікали до Дніпра.

На території села були поліцаї й жандармерія. Одного разу ми з Ніною Браєнчихою вирішили вийти за межі села. Вийшли за село, дійшли, коли поліцай Тимощук кричить: “Ми взнали, ми взнали, хто ви!” Схопили нас і спочатку закрили в одному з шкільних класів, там ми переночували, потім привели й інших — Тормачиху Марію, Плащиху. Усіх нас звідти погнали в село Кетрисанівку, там знаходився кабінет жандармерії. У результаті нас покарали — три дні возили соняшничиння. Іван Курочка, мій однокласник, сам наказав мені дати гарбою п’ять ударів (плаче розповідаючи). Пану Бангоферу прийшла телеграма про набрання молоді для примусових робіт до Німеччини. Наказано було зібрати всіх у технікумі в м. Бобринці. Мене також забирали, але я тікала. Усіх гнали до Бессарабії, а скількох німці повбивали по дорозі. Спочатку всю молодь зганяли до клубу, а потім садили на машину, алея все ж таки втекла, сховавшись у бур’янах, не знайшли...

...Ми переважно копали окопи. Одного разу копаємо, дивимося в небо, летить літак, а на його крилі видніється зірка, то ми відразу закричали: “Наші, наші!”

Партизанів на території нашого села не було. Узагалі ситуація в селі під час окупації була більш-менш нормальною. Пан Бангофер був хорошим господарем, він нам казав: “Я б тут залишився жити, якби знав, що мене не вб’ють ваші”. Подобалося йому в нашому селі, але він потім виїхав до Німеччини.

Пам’ятаю: був страшний суд над місцевим поліцаєм, двадцять п’ять років йому дали тюрми, судив воєнний трибунал, але пізніше йому наші місцеві хлопці самосуд улаштували. Хіба все розкажеш...»


Урок 10

Тем уроку: Культура в роки війни. 

ІНСТРУКЦІЇ:

1. Переглянути відео:

https://youtube.com/watch?v=XZHZbJCpEtM

https://youtube.com/watch?v=uiCUYpt5UUc

2. Опрацювати матеріал підручника

https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-byrneiko-standard-level/51.php

3. Дати письмово відповіді на запитання:

1. Пригадайте назви пропагандистських плакатів, створених під час війни. Який плакат намалювали б ви? Що було б на ньому зображене?


2. Назвіть пісні, популярні в роки німецько-радянської війни.


3. Складіть історичну довідку «Українська освіта під час окупації».


4. Обґрунтовано доведіть, що українські науковці теж зробили свій внесок у перемогу над нацизмом.

4. Виконати контрольну роботу

http://join.naurok.ua/

код доступу:  3599253

Завдання необхідно виконати до  27жовтня 21:00 

Відповіді надсилати:

Електронна адреса:  larapronchakova@gmail.com 

Viber   https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK  


Гз - 21 1/9 історія України

  07.12.21 Урок 11 Тема уроку:  Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Волод...