К - 20 1/9
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Підготовка до ЗНО. історія України
зі здобувачами освіти
на період карантину
19.01.2021
Розділ 10. Українські землі кін. ХVII – у І пол. ХVIII ст.
Урок 18.Україна в подіях Північної війни
1. Переглянути відеоурок:
2. Переглянути відео:
3. Виконати тести:join.naurok.ua Код доступу 8229770
Завдання необхідно виконати до 28 січня
4. Прочитати матеріал і дати відповіді на запитання:
Північна війна та Україна
Із 1700 р. Росія вела Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Ця війна жодним чином не торкалася інтересів України. Проте від самого початку козацькі полки постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на території Московської держави, Прибалтики, Речі Посполитої, відстоюючи інтереси царя. Приводом для незадоволення було й те, що досить часто козаків використовували як дешеву робочу силу під час будівництва каналів, доріг, фортець та інших укріплень. Паралельно відбувався наступ на права Гетьманщини та козаків, це все примушувало гетьмана замислюватись над подальшими відносинами з Москвою. Саме з цією метою Мазепа в 1704-1705 рр. розпочав таємні переговори з противниками Москви, польським королем Станіславом Лещинським, який мав допомогти Мазепі налагодити відносини з королем Швеції, що і відбулось в 1706 р.
Антиколоніальне повстання Івана Мазепи. У 1708 р. Карл XII із 35 -тисячною армією вирушив у похід на Москву. Шведський король рушив в Україну, де сподівався на допомогу
Мал. 4. Король Швеції Карл ХІІ |
І. Мазепи. Гетьман не був готовий до походу шведів на Москву саме через територію України, оскільки це означало що основним театром воєнних дій стане саме Україна. Ситуація ускладннювалась і тим, що про відносини гетьмана з шведським королем знала лише обмежена частина козацької старшини. 24 жовтня 1708 р. Мазепа виступив на зустріч з Карлом ХІІ на чолі чотиритисячного війська. Вже 29-30 жовтня 1708 р. було укладено українсько-шведський договір, який передбачав незалежність України, гетьман мав забезпечити шведське військо провізією та квартирами.
Дізнавшись про наміри І. Мазепи, частина козаків його залишили, оскільки не зрозуміли несподіваної зміни поглядів гетьмана, який напередодні закликав бути вірними російському цареві й боротися зі шведами. Основна маса українського населення розглядала шведів як загарбників. Також далася взнаки непопулярна соціальна політика гетьмана в попередні роки. Дізнавшись про це, Петро І діяв швидко і рішуче. Він наказав О. Меншикову розгромити гетьманську столицю Батурин, де були великі запаси зброї, артилерії та продовольства. Долю Батурина вирішила зрада. Полковник І. Ніс показав таємний хід у місто. Через нього російські війська проникли в місто і вчинили погром. Місто було спалене, а населення знищене. Знищення Батурина та його мешканців не було лише помстою, цим каральним актом Москва намагалась залякати українців від підтримки Мазепи.
І. Мазепу було оголошено зрадником. На старшинській раді в Глухові новим гетьманом було обрано Івана Скоропадського (1708— 1722 рр.). 12 листопада 1708 р. в присутності царя у глухівській Свято-Троїцькій церкві було проголошено церквоне прокляття - анафему Мазепі. Водночас анафему виголосили і в Москві. Петро І продовжував каральні заходив Україні. У квітні 1709 р. російські війська під командуванням П. Яковлева здійснили каральний похід на Січ, у результаті якого вона була знищена. Це була своєрідна відповідь царя на приєднання 8-тисячного війська запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком до гетьмана Івана Мазепи.
Полтавська битва. Навесні 1709 р. Карл ХІІ відновив наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків та курськ, але для цього потрібно було взяти добре укріплену Полтаву, 1 травня розпочалась облога. Вирішальна битва відбулась 27 червня 1709 р. під Полтавою і завершилася цілковитою поразкою Карла XII й Мазепи. Причини поразки полягали у нерівності сил, шведській 30-тисячній армії прогтистояла 50 тисячна армія московитів. 30 червня Меншиков змусив капітулювати відступаючу шведську армію. Карл ХІІ та Мазепа вирушили до Бендер, де гетьман і помер 22 вересня.
Мал. 5. Полтавська битва (Мартенс, 1726)
3. Гетьман Пилип Орлик та його конституція
16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада. Новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника І. Мазепи генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672—1742 рр.). Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції). Під час козацької ради 16 квітня було прийнято написаний ним документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ дістав назву «Конституція Пилипа Орлика»). Це була угода між старшиною і запорозькими козаками з одного боку та гетьманом — з іншого. Конституція обмежувала права гетьмана й передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені основи принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, упроваджувалась виборність посад.
10 травня 1710 р. було укладено новий українсько-шведський договір, в якому Швеція виступала гарантом незалежності та територіальної цілісності. Вже протягом 1711 р. Пилип Орлик зумів організувати антимосковську коаліцію у складі Швеції, Криму та Туреччини. Вже наприкінці березня 1711 р. Орлик з успішними боями підійшов до Білої Церкви,
Мал. 6. Гетьман Пилип Орлик |
але нестача артилерії та продовольства змусили відступати назад до Бендер. Петро І у відповідь оголосив війну Туреччині та вирушив на Молдову, де в липні царське військо було оточене турками і після великого хабаря великий візир відпустив росіян. У 1714 р. Орлик змушений вийхати в Західну Європу, де продовжував спроби організації антимосковської коаліції.
Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору. Поступово звужувалася влада гетьмана. Воєводи отримали право втручатися у внутрішні справи козацької України. Для нагляду за гетьманом був приставлений царський міністр-резидент (із 1710 р. їх уже було двоє ). У 1708—1709 рр. запровадився губернський устрій при збереженні полково-сотенного. Гетьманщина, а з 1719 р. і Слобожанщина входили до Київської губернії, яка поділялася на провінції. До того ж росіянам стали надаватися великі землеволодіння в Україні, що спричинило виникнення великих територій, непідконтрольних гетьману. 1720 р. Петро І обмежив функції Генерального суду.
Посилилося втручання російського уряду в економічне життя: українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через російські прибалтійські порти, і до того ж не українськими купцями. Дедалі частіше козаків стали використовувати за межами Гетьманщини: на будівництві каналів, фортець, у військових походах тощо. У той же час господарства козаків на батьківщині занепадали. Крім того, населення Гетьманщини страждало від постоїв російських військ.
4. Гетьманщина після Полтавської битви
Іван Скоропадський. Діяльність І. Скоропадського в цих умовах була дуже обережною. Він усіляко намагався засвідчити свою вірність цареві. Це допомогло йому утримувати гетьманську владу, але, водночас, розгортання царської політики сприяло обмеження гетьманської влади. Разом із тим Скоропадський проявляв порядність і в міру своїх сил намагався захистити українську автономію. У соціальній політиці І. Скоропадський продовжував політику І. Мазепи. Він роздавав землі старшині й монастирям. За його правління близько 30% оброблюваних земель перебувалов приватній власності старшини, деякі з них перетворювалися на справжніх земельних магнатів.
Посилення колоніальної політики Росії. 29 квітня 1722 р. Петро І видав указ про запровадження Малоросійської колегії, яка повинна була контролювати дії гетьмана. Ця новина приголомшила І. Скоропадського й остаточно підірвала його здоров'я. По смерті гетьмана всю владу в Гетьманщині перебрала на себе Малоросійська колегія у складі шести російських офіцерів начолі з бригадиром С. Вельяміновим. Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полуботку (1722—1723 рр.) слухати колегію. П. Полуботок згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу (зробив Генеральний суд колегіальним, установив порядок подання апеляцій), розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звертався зі скаргами в Сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) на порушення Малоросійською колегією українських законів і традицій, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана.
У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції в козацькому таборі на річці Коломак склалитак звані Коломацькі чолобитні на ім'я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро І, то наказав ув'язнити П. Полуботка і 15 опозиційних українських старшин у Петропавлівській фортеці. Не витримавши такого стану і допитів. 18 грудня 1724 р. наказний гетьман П. Полуботок помер.
Мал. 7. Павло Полуботок | Мал. 8. Данило Апостол |
Після смерті Петра І уряд Росії змінив політику щодо козацької України. Наростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії і загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування в 1727 р. і деяке пом'якшення російської політики в українському питанні. Було дозволено провести вибори гетьмана. Ним став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734 рр.). Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами» 1728 р. Нова угода дозволяла гетьману вирішувати лише прикордонні проблеми з Польщею та Кримом, але під наглядом російського резидента. Отже, цей документ важко навіть назвати двостороннім, це скоріше був нормативний акт верховної влади, який регулював внутрішнє життя Гетьманщини, як частини імперії.
Гетьман здійснював активну внутрішню політику: провів ревізію земельної власності, впорядкував бюджет, домігся зменшення кількості російських військ натериторії Гетьманщини. Було проведено генеральне слідство про маєтності, в державне користування було повернено чимало земель. Здійснюючи реформу фінансів, Апостол вперше встановив точний бюджет державних видатків. Також було визначено способи наповнення державної скарбниці Гетьманщини. Долаючи опір Москви, Апосто відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників.
Після смерті Д. Апостола російський уряд заборонив вибори гетьмани. Гетьманщиною керувало «Правління гетьманського уряду» на чолі з князем Шаховським. Роки «Правління гетьманського уряду» проходили в умовах чергової російсько-турецької війни (1734—1739 рр.). Російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції лишали населеннянай необхіднішого. Єдиним здобутком війни стало повернення запорожців у межі Російської імперії. Правління гетьманського уряду тривало до 1750 р. Відзначалось своїм свавіллям та абсолютним нехтуванням прав українців. Все це призвело до загострення внутрішньополітичної ситуації та соціально-економічного становища.
Основні терміни, поняття, імена
Основні дати:
1683 р. - участь козацького загону на чолі Семеном Палієм в складі польської армії в обороні Відня.
1685 р. - польський король Ян Собеський на зруйнованому Правобережжі надав козацтву "прадавні привілеї та вільності", заохочуючи знову заселяти Правобережну Україні.
1687 р. - підписання І. Мазепою Коломацьких статей з Московією.
1689 р. - другий Кримський похід.
1699 р. - укладення мирного договору між Річчю Посполитою та Туреччиною.
1702-1704 рр. - національно-визвольне повстання проти поляків на чолі з Семеном Палієм на Правобережній Україні.
1704 р. - І. Мазепа займає Правобережну Україну та арештовує С.Палія. Фактично І.Мазепа стає гетьманом Правобережної та Лівобережної України.
1708-1709 рр. - повстання гетьмана І. Мазепи.
1709 р., 27 червня - Полтавська битва.
1710 р ., 5 квітня - обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.
1711 р., весна - похід козацьких загонів П.Орлика на Правобережну Україну.
1711 р., травень-червень - Прутський похід російської армії Петра І.
1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних.
1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі.
1734-1750 рр. - діяльність "Правління гетьманського уряду".
1750 р. - Обрання гетьманом Кирила Розумовського.
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
Розділ 10. Українські землі кін. ХVII – у І пол. ХVIII ст.
Урок 19. Ліквідація Запорозької Січі. (кін. ХVII – у І пол. ХVIII ст.)
1. Переглянути відео:
2. Опрацювати матеріал підручника:
1. Гетьман Іван Скоропадський
Зверніть увагу — це важливо!
Хоча І. Мазепа та частина козацької старшини у 1708 р. перейшли на бік шведського короля, більшість населення Лівобережжя вважала шведів загарбниками. Щоб якось контролювати козаків, російський цар Петро І організував у Глухові «вибори» (по суті призначення) нового гетьмана. Ним у листопаді 1708 р. став Іван Скоропадський.
Тим часом Петро І здійснив антиукраїнські заходи у різних сферах. У політичній: дії гетьмана контролював царський представник; резиденцію гетьмана перенесли ближче до російського кордону в м. Глухів; у Глухові розташували два російські полки; на посадах козацьких полковників за наказом Петра І переважно були росіяни. В економічній: українським купцям дозволяли вивозити зерно в Європу тільки через російські північні порти; російські купці торгували в Україні на пільгових умовах; російській знаті в Україні надавались великі землеволодіння; мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни; до Гетьманщини завозили мідні гроші; козаків часто залучали до будівництва фортець, каналів, доріг по всій Росії, де їх багато гинуло від надтяжких умов праці. У культурній: заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних. З українських монастирів вивезли давні листи, рукописні і друковані книги. Усі ці заходи Петра І прийнято називати наступом на автономію Гетьманщини.
І. Скоропадський намагався відстоювати давні права козацтва, тому він звернувся до Петра І із проханням про підписання нового договору, який би підтверджував давні права Гетьманщини, надіславши йому «Решетилівські статті». Петро І щоразу переносив підписання угоди, а натомість присилав все нові укази, які обмежували владу гетьмана і права Гетьманщини. Після смерті Скоропадського у 1722 р. Петро І заборонив вибори нового гетьмана.
1. Кого було обрано гетьманом на старшинській раді 1708 р.?
2. Якою була особливість політики Петра І стосовно українських земель?
3. Як І. Скоропадський відстоював козацькі права?
Детальніше про...
Решетилівські статті 1709 р.
Ще одна їхня назва - листування гетьмана І. Скоропадського та царя Петра І. Складалися вони з двох документів - зі звернення І. Скоропадського - «Просительних статей» і відповіді Петра І у формі указу. При цьому міністр-резидент Ізмайлов отримав явну інструкцію, яка зобов’язувала Ізмайлова слідкувати за тим, щоб в Україні «не було зради», а також дозволяла втручатися у міжнародні, майнові, управлінські справи Гетьманщини. Була також таємна інструкція, яка веліла стежити за гетьманом і старшиною, довідуватися про розмір зібраних податків, прислуховуватися до розмов старшини і козаків.
1. Обмеження прав доводить їх існування, власне, до обмеження. Використовуючи інструкції Ізмайлову, розкажіть про права Гетьманщини до репресій Петра І.
Особистість.
Іван Скоропадський (1646—1722)
Ім’я (повне). Іван Ілліч Скоропадський.
Народження. Народився 1646 р. в Умані.
Походження. Дід Федір був одним із сподвижників Б. Хмельницького і, за родинним переказом, загинув під час Жовтоводівської битви 1648 р.
Батько одружився з княжною Чарторийською.
Вони мали троє синів: Івана, Василя і Павла.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.
Початкові умови формування особистості. У 1674 р. внаслідок зруйнування Умані турками й татарами родина Скоропадських перебралася на Лівобережну Україну. У 30-річний ясир потрапив брат Павло.
Ключові події життя.
До 1708 р. І. Скоропадський був військовим канцеляристом, пізніше - писарем Чернігівського полку, генеральним бунчужним, генеральним осавулом. З 1706 р. - полковником Стародубського полку. Був однодумцем Івана Мазепи, але у вирішальний момент облишив його.
З 1708 р. І. Скоропадський був гетьманом у найскрутніші часи терору (фізичних розправ з метою залякування) царату над українцями. З 1709 р. при гетьмані перебував царський міністр-резидент, який мав за ним стежити. За царським указом в 1711-1712 рр. здійснив другий згін населення Правобережної України на Лівобережжя. І. Скоропадський постійно звертався до царя із проханнями про відновлення давніх козацьких вольностей, але натомість у 1722 р. Петро І створив першу Малоросійську колегію, яка мала владу навіть над гетьманом. Повернувшись із Петербурга, І. Скоропадський наказним гетьманом призначив Павла Полуботка, а сам відійшов від справ і в скорому часі помер в Глухові 3 липня 1722 р. Похований в Гамаліївському монастирі.
Благодійність. Побудував Гамаліївський монастир у Глухові, церкву Предтечі у Стародубі, жертвував на потреби Єлецького монастиря в Чернігові. Опікувався відновленням Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Наслідки діяльності. До останнього ... , хай і не завжди успішно, обмеженню української ... . Посприяв спорудженню нових та реставруванню старих православних ... та ... .
1. Заповніть пропуски у підрубриці «Наслідки діяльності».
2. Спробуйте підібрати факти, які підтверджують, і факти, які спростовують твердження: «Іван
Скоропадський був винуватцем обмеження автономії Гетьманщини».
2. Малоросійська колегія і наказний гетьман Павло Полуботок Зверніть увагу — це важливо!
Для посилення контролю над Гетьманщиною Петро І ще за життя Івана Скоропадського 2 квітня 1722 р. створив Малоросійську колегію. До Малоросійської колегії входили 6 російських офіцерів, а очолював її генерал С. Вельямінов. Розташовувалася вона у Глухові. Із створенням Малоросійської колегії Гетьманщина виводилася із підпорядкування колегії іноземних справ і підпорядковувалася, як будь-яка інша провінція, сенатові.
Малоросійська колегія здійснювала управління Гетьманщиною, збирала податки у царську казну, контролювала Генеральну військову канцелярію, розселяла російських солдатів та розглядала скарги від населення на діяльність місцевих органів влади та судів. Останнє здійснювалося, щоб посіяти розбрат, посварити між собою українців. Окрім того, козаків Гетьманщини було віддано під керівництво царським воєначальникам.
Тоді наказний гетьман Павло Полуботок вирішив діяти через постійні клопотання до царя, його наближених та російського сенату щодо відновлення в Україні гетьманства. Через настирливість П. Полуботка Петро І навіть заборонив йому звертатися до нього з подібними клопотаннями. Попри це П. Полуботок та активна козацька старшина розробили і подали на розгляд царю в 1723 р. Коломацькі чолобитні (від слів «бити чолом», тобто просити). Чолобитні містили прохання про відновлення здавна обіцяних українцям виборів гетьмана та про ліквідацію Малоросійської колегії. У відповідь Петро І ув’язнив усіх причетних до написання того документа у Петропавлівській фортеці-в’язниці. Відбуваючи там покарання, Павло Полуботок помер від катувань у 1724 р.
1. Який орган влади обмежував діяльність П. Полуботка?
2. Навіщо було створено Малоросійську колегію? Хто входив до її складу?
3. Чому Павло Полуботок потрапив до в’язниці?
Особистість.
Павло Полуботок (1660—1724)
Ім’я (повне). Павло Леонтійович Полуботок.
Народження. Народився в родинному хуторі Полуботівка (нині смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області).
Походження. Із заможної козацької родини. Дід Артемій був сотником Чернігівського полку.
Батько Леонтій пройшов шлях від писаря до Переяславського полковника.
Початкові умови формування особистості. Зростав у заможній старшинській родині в часи формування аристократичної республіки в Гетьманщині.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.
Ключові події життя.
За дружину мав племінницю І. Самойловича. Спочатку служив як військовий товариш Чернігівського полку, згодом був серед значкового товариства. В 1692 р. І. Мазепа запідозрив його у змові, але завдяки заступництву миргородського полковника Данила Апостола П. Полуботок уникнув страти. 1706 року І. Мазепа, незважаючи на особисту неприязнь, призначив його чернігівським полковником. П. Полуботок був претендентом на гетьманство ще 1708 р., але Петро I не підтримав його кандидатуру: «Він дуже хитрий. Може Мазепі уподібнитися». У липні 1722 р. був призначений Скоропадським наказним гетьманом. П. Полуботок ініціював проведення судової реформи. 1723 р. за доносами голови Малоросійської колегії С. Вельямінова був викликаний у Петербург, де звернувся до Петра І з Коломацькими чолобитними. Проте до в’язниці його і старшин кинули нібито за зв’язки із П. Орликом. У 1723- 1724 роках перебував у Петропавлівській фортеці, де й помер. Похований у Петербурзі, поблизу церкви святого Самсонія.
Наслідки діяльності. Попри терор ... не вдалося залякати ... , про що і засвідчила вперта, хоч і не збройна боротьба та його прибічників.
Наказний гетьман не дожив лише 40 днів до ... Петра І і 3 роки до відновлення гетьманства.
1. Заповніть пропуски у підрубриці «Наслідки діяльності».
2. Підберіть факти з біографії Павла Полуботка до і після 1709 р., які свідчать про те, що його підтримувала значна частина козацької старшини.
Павло Полуботок розмовляє з Петром І в Петропавлівській фортеці (худ. В. Волков)
Дослідниця про легенду «Заповіт Павла Полуботка».
Наталя Яковенко (український історик)
... Від’їжджаючи за викликом царя до
Петербурга, обачний гетьман нібито
спакував власні та частину скарбових
коштовностей і переправив морем аж до
Англії, де їх було покладено в одному з
банків з умовою повернення нащадкам,
але тільки тоді, коли вони житимуть у
незалежній Українській державі.
1. Дайте відповідь. Чи вірите ви в правдивість фактів із наведеної легенди? Чому?
3. Гетьман Данило Апостол. Правління гетьманського уряду
Зверніть увагу — це важливо!
З одного боку, скарг на діяльність Малоросійської колегії все більшало. З іншого - Російська імперія готувалася до нової війни з Туреччиною, тож їй була потрібна підтримка козацького війська. У зв’язку з цим у 1727 р. було ліквідовано Малоросійську колегію і дозволено вибори гетьмана.
У жовтні 1727 р. на Генеральній раді у Глухові гетьманом обрали Данила Апостола, який у свій час був співавтором Коломацьких чолобитних. Умови його гетьманування визначалися «Рішительними пунктами» (1728 р.), виданими у формі царського указу. З метою впорядкування державного життя на Лівобережжі гетьман провів низку реформ (перетворень): а) впорядкував торгівлю - відновив пряму торгівлю з країнами Європи, б) в 1729- 1731 рр. провів «Генеральне слідство про маєтності» - повернув у державну власність незаконно захоплені землі, в) провів реформу фінансів - встановив точний бюджет (розподіл коштів) прибутків і витрат, г) удосконалив порядок судочинства - сільські і сотенні суди ставали колегіальними, а полкові ділилися для розгляду важливих та дрібних справ; ґ) розпочав укладення кодексу українських законів «Права, за якими судиться малоросійський народ»; д) дещо зміцнив владу гетьмана - відновив право самостійно призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість царських полків у Гетьманщині до шести, повернув під владу гетьмана Київ.
У 1734 р. Д. Апостол помер. Російська імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана. Натомість було створено новий орган влади - «Правління гетьманського уряду», яке складалося з 6 чоловік: 3 українців та 3 росіян. Головою призначено князя Олексія Шаховського. Завдання «Правління» полягало у заохоченні російсько-українських шлюбів, тобто у русифікації населення Гетьманщини. Щоб розколоти українців, посіяти між ними ворожнечу, заохочувалися доноси. При цьому «Правління...» мало налагодити ефективне постачання російської армії людськими та матеріальними ресурсами з України під час нової російсько-турецької війни.
1. Що сприяло відновленню гетьманства у 1727 р.?
2. Які реформи здійснив Данило Апостол?
3. Який орган влади мав керувати Гетьманщиною після смерті Данила Апостола?
Угода
Основне з «Рішительних пунктів» 1728 р.
Заборона зовнішньополітичної діяльності.
Дозвіл розв’язувати прикордонні проблеми з Польщею та Кримом під наглядом російського резидента.
Обов’язкове затвердження царем посадових осіб вищого рангу (генеральна старшина, полковники).
Вища судова інстанція - генеральний суд мав складатися з 3 росіян та 3 українців на чолі із гетьманом.
Скасування заборони на купівлю в Україні землі росіянами. Нові землевласники мали коритися місцевій адміністрації.
Особистість.
Данило Апостол (1664—1734)
Ім’я (повне). Данило Павлович Апостол.
Народження. Народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині.
Походження. Походив з козацько-старшинського роду Апостолів, які з 1659 по 1736 рік були полковниками у Миргородському полку. Мав давнє молдовське боярське коріння.
Початкові умови формування особистості.
Виховувався в давній старшинській родині в дусі гетьмансько-старшинського автономізму.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму (ймовірно).
Ключові події життя.
До 1727 р. До 1727 р. був миргородським полковником. Відзначився під час Азовсько-Дніпровських походів у XVII ст. У жовтні 1708 р. перейшов на бік шведської армії; проте в листопаді став на сторону Петра І. Козацьке військо на чолі з Д. Апостолом неодноразово використовувалося Росією для впливу на польські справи. Співавтор Коломацьких чолобитних, за що був ув’язнений протягом 1723- 1725 рр.
Після 1727 р. У віці 73 років очолив Гетьманщину. Попри суворий контроль з Петербурга, провів «Генеральне слідство про маєтності», фінансову, торгівельну, судову реформи, уклав збірник «Права за якими судиться малоросійський народ», але його не затвердив російський уряд. Посприяв поверненню запорожців у їх старі володіння. За його гетьманування розпочалося будівництво «Української лінії» - укріплення між Дінцем і Дніпром. До будівництва було залучено 70 тис. людей. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.
Наслідки діяльності. Гетьманщина, призупинення, ліквідація, автономія,
Російська імперія.
1. Усно сформулюйте наслідки діяльності Д. Апостола, використовуючи слова з підрубрики «Наслідки діяльності».
2. Подумайте. Що спільного в біографіях І. Скоропадського та Д. Апостола?
Залишки Української лінії
Дослідник про будівництво «Української лінії».
Володимир Пришляк (український історик)
...З квітня 1731 р. розпочалося спорудження колосальної «Української лінії», ... (це був) оборонний пояс від татарських набігів ... завдовжки 85 км від Переволочим над Дніпром до Сіверського Дінця (див. карту на ст.). (Він) включав 17 фортець і 49 редутів, щорічно вимагав на будівництво до 30 тис. козаків і посполитих (селян)... Головний тягар ліг на козацтво гетьманських і слобідських полків.
1. Навіщо будувалася Українська лінія і яких затрат потребувала?
Дослідник про «біронщину», що в Гетьманщині особливо розгорілася в часи Правління гетьманського уряду.
Орест Субтельний (канадський історик)
За правління Анни Іоанівни та її ... фаворита - ... Ернста Бірона ... представники (старшини) уникали громадських справ... (через) застосування ганебного принципу «слова й діла», за яким (достатньо було викрикнути «Слово і діло государеве» і вказати на когось, щоб) людину (поставити) під загрозу Таємної канцелярії, де її допитували, піддавали тортурам, могли засудити до страти чи заслання.
Ернст-Йоган Бірон
1. Поміркуйте. Яка різниця між наклепом та доносом? Що краще?
Коли в Україні
розпочала діяльність Перша Малоросійська колегія, ... у Тихому океані голландський мореплавець Якоб Роггевен відкрив Острів Пасхи.
Підсумуйте свої знання.
1. Запам’ятайте дати і події.
- 1708 -1722 рр. - гетьманування Івана Скоропадського.
- 1722-1724 рр. - наказним гетьманом був Павло Полуботок.
- 1722-1727 рр. - діяльність (першої) Малоросійської колегії.
- 1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
- 1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
3. Виконати завдання:
1. Підготуйте короткі довідки про Малоросійську колегію та Правління гетьманського уряду.
2. Підготуйте усну доповідь «Реформи Данила Апостола».
3. Знайдіть спільні і відмінні риси у діяльності І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола.
3. Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
Немає коментарів:
Дописати коментар