К - 19 1/9
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Підготовка до ЗНО. історія України
зі здобувачами освіти
на період карантину
19.04.2021
Розділ 6. Творення нової України
Урок 48. Соціально-економічний розвиток України після 2014 р.
І. ОПРАЦЮВАТИ:
https://uahistory.co/pidruchniki/hlibovska-ukraine-history-11-class-2019-standard-level/42.php
Додаткова інформація
Реакція міжнародної спільноти. Незважаючи на блокування Росією в Раді Безпеки ООН прийняття будь-якої резолюції щодо засудження російської агресії, міжнародна спільнота засудила вторгнення Росії в Україну, але надавати летальну зброю Україні відмовились навіть США, проте МВФ надав довгострокові кредити, фінансову допомогу надали Євросоюз та США, також було виділено кошти на розвиток Збройних сил України. 16 липня 2014 р. США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія «Новатек», державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк. Проти підприємств російського оборонно-промислового комплексу: корпорації «Алмаз-Антей», «Іжмаш», концерну «Калашников», НВО «Базальт», «Уралвагонзаводу» і КБ Приладобудування, НПО Машинобудування, КРЕТ, «Сузір'я». Також санкції були введені проти кількох російських політиків і військових, а також представників антиурядових сил на Україні.
Збиття Боїнга. 17 липня російські терористи біля міста Тореза Донецької області збили Боїнг 777 «Малазійських авіаліній». Жертвами теракту стали 298 осіб - громадян Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії та ін. Причетність Москви до цього теракту є беззаперечною. Служба безпеки України оприлюднила перехоплені розмови проросійських сепаратистів про те, що 17 липня 2014 р. о 16:40 (за київським часом) російський диверсант на прізвисько Бєс (Ігор Безлєр) доповів своєму кураторові, полковнику ГРУ ГШ ЗС РФ Гераніну Василю Миколайовичу про збитий літак: «Щойно збили літак. Група «Мінера». За Єнакієво впав». Терористи доповіли в ГРУ, що вони збили транспортний літак АН-26 української армії й невдовзі диктор новин російського телебачення повідомила про збиття терористами літака над містом Торез (Донецької області), заявивши, що «все відбулося близько п'ятої години вечора за московським часом». Згодом про збиття українського літака повідомили російські ЗМІ, серед яких РИА Новости та Russia Today
Вже 29 липня ЄС прийняв рішення про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації. Санкції стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Фінансові санкції передбачають обмеження для російських банків. Проте посилення санкцій та міжнародна ізоляція Росії не змогли стримати її від подальших дій на сході України. Успішне просування української армії та звільнення українських міст від російських терористів призвели до прямого відкритого вторгнення регулярних збройних сил РФ на Донбас в середині серпня 2014 р., зокрема, росіяни окупували Новоазовськ, маючи на меті захоплення Маріуполя.
Мал. 1. Сили АТО після бою під Сніжним, серпень 2014 р. Фото .day.kiev.ua
Іловайський котел. Найтрагічнішим епізодом АТО стала трагедія під Іловайськом, який мав стратегічне значення, оскільки знаходиться в 25 км на схід від Донецька, звільнення Іловайська дозволило б силам АТО повністю блокувати терористів в Донецьку. Українські військові увійшли в Іловайськ 18 серпня. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста, однак після введення регулярних російських військ 23-24 серпня сили АТО 28 серпня опинились в повному оточенні. Розпочались переговори щодо створення гуманітарного коридору для виходу українських військ з міста. Терористи заявили, що готові випустити бійців з оточення. 30 серпня о 10:00 українські військові організованими колонами почали рух з міста, однак колони розстріляли, завдавши великих втрат українським батальйонам. За даними Міноборони, під Іловайськом загинуло 108 українських бійців, сотні бійців були поранені та захоплені у полон.
Мал. 2. Танк Т-72 М1М із замальованим бортовим номером на проросійських позиціях під Іловайськом. Фото tyzhden.ua
«Перемир’я». Трагедія під Іловайськом та збільшення кількості регулярних частин збройних сил РФ на Донбасу спонукали українську сторону до переговорного процесу. 5 вересня 2014 р. в рамках контактної групи Україна—Росія—ОБСЄ із залученням представників сепаратистів в Мінську було підписано угоду про тимчасове перемир’я:
- Забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї.
- Забезпечити моніторинг та верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї.
- Здійснити децентралізацію влади, зокрема через ухвалення Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус).
- Забезпечити постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України та Російської Федерації.
- Негайно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб.
- Ухвалити закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, які відбулися в окремих районах Донецької та Луганської областей України.
- Продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог.
- Вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі.
- Забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус).
- Вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України.
- Ухвалити програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону.
- Надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій.
Мал. 3. Карта. Ситуація на сході України станом на 5 вересня 2014 р.
Робота контактної групи у Мінську була продовжена, і сторони підписали наступний меморандум у ніч на 20 вересня 2014 р., коли представниками України, а також невизнаних терористичних груп ДНР і ЛНР за посередництва представника Росії був укладений меморандум.
- Припинення застосування зброї вважається загальним.
- Зупинка підрозділів і військових формувань сторін на лінії зіткнення станом на 19 вересня.
- Заборона на застосування всіх видів зброї і ведення наступальних дій.
- Протягом доби з моменту прийняття даного меморандуму відведення засобів ураження калібром понад 100 міліметрів від лінії зіткнення на відстані не менше 15 кілометрів з кожної сторони, в тому числі з населених пунктів, що дає можливість створити зону припинення застосування зброї шириною не менше 30 кілометрів — зони безпеки. При цьому відвести на лінії зіткнення сторін артилерійські системи калібру понад 100 міліметрів на віддалення їхньої максимальної дальності стрільби.
- Заборона на розміщення важких озброєнь і важкої техніки в районі, обмеженому певними населеними пунктами.
- Заборона на установку нових мінно-вибухових інженерних загороджень у межі зони безпеки, зобов'язання на зняття раніше встановлених мінно-вибухових загороджень в зоні безпеки.
- Заборонити польоти авіації та іноземних літальних апаратів, крім апаратів ОБСЄ над зоною безпеки.
- Розгортання в зоні припинення застосування зброї моніторингової місії ОБСЄ у складі групи спостерігачів організації протягом доби з моменту прийняття даного меморандуму. Зазначену зону доцільно розділити на сектори, кількість кордонів яких погодити в ході підготовки до роботи моніторингової групи спостережної місії ОБСЄ
- Виведення всіх іноземних найманців із зони конфлікту як з одного, так і з іншого боку.
Сторони також вирішили продовжити обмін військовополоненими. При цьому статус територій, захоплених бойовиками, на переговорах у Мінську не обговорювався. Проте ні терористи, ні Росія не дотримувались "мінських угод", продовжуючи обстріл українських території та тероризуючи місцеве населення. Українська сторона для імплементації "мінських угод" прийняла Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Незважаючи на це, 2 листопада 2014 року представники терористичних організацій провели на окремих територіях Донецької та Луганської областей незаконні вибори голів та народних рад «ДНР» та «ЛНР». Крім цього, Росія так і не сприяла відновленню контролю української влади над східним кордоном, також російські терористи всіляко перешкоджали діяльності моніторингової місії ОБСЄ. Більше того, кількість російської техніки та зброї весь час поповнювалась так званими «гумконвоями», які Москва направляла в Україну без узгодження з Києвом.
Бої за донецький аеропорт. Символом незламності та мужності українських захисників став донецький аеропорт, бої за який тривають з 26 травня 2014 р., незважаючи на переважаючі сили агресора та «перемир’я», українські військові, яких назвали кіборгами, мужньо протистояли російським терористам. Проте наймасштабніші бої відбувались в аеропорту саме після оголошення перемир’я. На думку Ю. Бутусова, саме "мінські угоди" спровокували загострення протистояння, оскільки аеропорт потрапив у зону відведення українських військ, натомість для терористичних банд бойове здобуття аеропорту важливо як демонстрація політичної перемоги. Українські герої – кіборги - 242 дні обороняли аеропорт, доки 22 січня 2014 р. старий і новий термінал, а також башта укріплення донецького аеропорту були повністю зруйновані. Проте кіборги продовжують контролювати територію довкола аеропорту, знищуючи російських окупантів.
Мал. 4. Легендарна вежа донецького аеропорту. Фото ua.korrespondent.net
Масові теракти. Незважаючи на абсолютне заперечення своєї причетності до війни на Донбасі, Кремль продовжує відправляти в Україну терористів та регулярні військові частини, які воюють не лише проти української армії, але і проти місцевого населення. 13 січня 2015 р. російські бойовики здійснили теракт під Волновахою, розстрілявши рейсовий автобус: жертвами стали 13 осіб, 18 зазнали поранення. 24 січня російські терористи з градів обстріляли житлові райони Маріуполя, жертвами яких стали 31 осіб та близько сотні поранених. Вже традиційно російська пропаганда у всьому звинуватила сили АТО. Величезні людські втрати бойовиків змушують їх тероризувати місцеве населення, використовувати його, як живий щит, чи примушувати ставати до лав «ополчення».
Мал. 5. Наслідки обстрілу Маріуполя російськими терористами 24 січня 2015 р. Фото ua.korrespondent.net
Таким чином, війна, яку Росія розпочала проти України, перетворилась для останньої на справжню війну за незалежність. Незважаючи на переважаючий людський та технічний ресурс агресора, захисники України мужньо продовжують захищати незалежність нашої держави. Загроза втрати своєї державності консолідувала українське суспільство, яке, незважаючи на мову спілкування чи регіон проживання, об’єдналось, аби дати відсіч агресору та відстояти своє право на вільне життя.
Основні дати:
2014 р., 27 лютого - початок агресії Росії проти України, захоплення будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
2014 р., 1 березня - обидві палати рсоійського паламенту проголосували за введення російських військ на територію України і в Крим зокрема.
2014 р., 1 березня - перші масштабні проросійські виступи в донецьку та Луганську.
2014 р., 16 березня - псевдореферендум щодо входження Криму до складу РФ.
2014 р., 21 березня - підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.
2014 р., 7 квітня - проголошення "ДНР".
2014 р., 13 квітня - оголошення в. о. Президента України Олександром Турчиновим про початок проведення АТО.
2014 р., 27 квітня - проголошення "ЛНР".
2014 р., 2 травня - трагедія в Одесі.
2014 р., 11 травня - псевдореферендум щодо статусу Донбасу.
2014 р., 25 травня - обрання Президентом України Петра Порошенка.
2014 р., 26 травня - початок боїв за Донецький аеропорт.
2014 р., 13 червня - звільнення українськими військами Маріуполя.
2014 р., 14 червня - російські терористи збили Іл-76 Збройних сил України, загинуло 49 українських військовослужбовців.
2014 р., 20 червня - одностороннє припинення вогю в рамках мирного плану Порошенка.
2014 р., 27 червня - підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з Єровпейським Союзом.
2014 р., 1 липня - відновлення наступу українських військ на російських терористів.
2014 р., 5 липня - звільнення українськими військами Слов'янська та Краматорська.
2014 р., 17 липня - збиття російськими терористами Боїнга 777 «Малазійських авіаліній", жертвами стали 298 осіб.
2014 р., 23-30 серпня - Іловайський котел.
2014 р., 5 вересня - підписання в Мінську тимчасового перемир'я.
2014 р., 20 вересня - підписання Мінського меморандуму.
2014 р., 2 листопада - псевдовибори на Донбасі.
2015 р., 13 січня - теракт під Волновахою.
2015 р. 24 січня - масовий обстріл російськими терористами житлових районів Маріуполя.
ІІ. ПРОЙТИ ТЕСТИ: join.naurok.ua
Код доступу: 2876514
Завдання необхідно виконати до 20.04. до 23.00
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
Розділ 6. Творення нової України
Урок 49. Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.
І. ОПРАЦЮВАТИ:
Міжнародне становище України.
Світова спільнота однозначно оцінила окупацію Криму та частини Донецької і Луганської областей як збройну агресію Російської Федерації проти України. Глави провідних світових держав утворили міжнародну коаліцію на підтримку незалежності та територіальної цілісності України. У червні 2014 року очільники Німеччини, Франції, Росії та України сформували Нормандський формат (Нормандія — область на півночі Франції) для переговорів по врегулюванню ситуації на Сході України. До контактної групи увійшли представники президентів Росії та України, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд (згодом — Мануель Макрон). На початку вересня 2014 року були прийняті Мінські домовленості про тимчасове припинення військових дій. Угоду підписали представники ОБСЄ, України, Російської Федерації, «ДНР» і «ЛНР». Ними визначена демаркаційна лінія сторін: військ України і сепаратистів. Важке озброєння мало бути відведене від лінії зіткнення сторін на 50 км. Мінські домовленості не ратифікувала Верховна Рада, і вони є політичним, а не юридичним документом. У ньому йдеться про обмін заручниками (військовополоненими), про забезпечення виконання угод моніторинговою групою ОБСЄ.
Одне із засідань у Мінському форматі. На передньому плані сидять: Ангела Меркель, Володимир Путін, Петро Порошенко, Франсуа Олланд. Париж. Світлина. 2015 рік
Була підписана заява України про відновлення кордону між Україною та Росією в Луганській і Донецькій областях та про виведення з території України усіх найманців, нелегальних збройних формувань. Мінські домовленості мали як свої переваги, так і недоліки. До перших треба віднести припинення кровопролиття, зменшення в рази загиблих з обох сторін. Вони унеможливлювали відкрите втручання Росії у війну, що загрожувало б втратою Україною незалежності. Проте домовленості мали й багато недоліків. Вони непрямо легалізували самопроголошену сепаратистську владу. Конфлікт розтягувався у часі на невизначений термін, можливо на десятиліття. Заморожений конфлікт стає вічною загрозою для подальших кроків України в сторону Європи. Час грає як на стороні України, так і проти неї. Позитивним є те, що він дає можливість далі зміцнювати свої Збройні сили та військову підготовку особового складу. Також дає час для мирного розвитку країни та здійснення нарешті економічних реформ.
Обкладинка біометричного закордонного паспорта громадян України, необхідного при безвізовому режимі
Політичну кризу в Україні обговорювали в березні 2014 року на екстреному саміті ЄС в Брюсселі. На порядку денному стояло також прохання післяреволюційної української влади якомога швидше підписати Угоду про асоціацію між Україною і ЄС. Згодилися на компроміс: розділити Угоду на політичну та економічну частини й підписати спочатку перший, а потім другий документ. 21 березня 2014 року було підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом і Україною, економічну частину — 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду синхронно з Верховною Радою України. За ратифікацію проголосували 355 депутатів Верховної Ради та 535 депутатів Європарламенту. Першими з країн-членів ЄС Угоду ратифікували Румунія, Литва та Латвія; останніми — Кіпр, Бельгія, Нідерланди. Визначені цілі Угоди, серед яких — створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торговельних відносин, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплені принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до верховенства права, дотримання суверенітету й територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслено, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.
17 травня 2017 року в місті Страсбург (Франція) була підписана Угода про запровадження з 11 червня 2017 року безвізового режиму для громадян України при перетині кордону з державами ЄС. Безвізовий статус дозволив кожному українцеві, хто має біометричний паспорт, в'їжджати до будь-якої країни ЄС без попереднього одержання візи у відповідному консульському відділі тієї чи іншої країни. Проте були прописані окремі обмеження. Безвіз не стосується осіб, які їдуть на навчання до країн ЄС, а також тих, хто їде туди на роботу. Окремі дозвільні документи повинні мати громадяни, які хочуть потрапити у Велику Британію — країну, яка запустила механізм виходу з ЄС. Громадянин, який перетинає кордон, повинен мати відповідні кошти на прожиття. І має право перебувати в державах ЄС не більше трьох місяців. За перший рік існування безвізу ним скористалося півмільйона українців. Безвіз має колосальне психологічне значення для українських громадян. Вони на рівних правах з європейцями можуть вільно перетинати кордони, здійснювати ділові і туристичні поїздки, не відчувати себе людьми нижчого сорту.
- 1. Визначте переваги і недоліки Мінської угоди.
- 2. Розкрийте цілі Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
- 3. Яке значення для жителів України має запровадження безвізового режиму з країнами ЄС?
Із Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
«— ВИЗНАЮЧИ, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатиме від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах;
— БАЖАЮЧИ просувати процес реформ і адаптації законодавства в Україні, що сприятиме поступовій економічній інтеграції і поглибленню політичної асоціації;
— ВПЕВНЕНІ в необхідності для України впроваджувати політичні, соціально-економічні, правові та інституційні реформи з метою ефективного виконання цієї Угоди та будучи відданими рішучій підтримці цих реформ в Україні...»
- 1. Окресліть зобов’язання України у зв’язку із підписанням Угоди про асоціацію із ЄС.
Ліна Костенко, поетка
«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни».
- 1. Висловіть своє ставлення до сказаного Ліною Костенко. Чи спонукає її думка до вивчення історії України та її популяризації у світі?
Коли в Україні Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (16.09.2014 р.), у Шотландії відбувся референдум, під час якого її жителі проголосували за збереження єдності Сполученого Королівства (18.09.2014 р.).
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- 20 лютого 2014 р. — початок окупації Криму Росією;
- 21 березня 2014 р. — підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС;
- 27 березня 2014 р. — ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН резолюцію про підтримку територіальної цілісності України;
- 14 квітня 2014 р. — початок Антитерористичної операції;
- травень 2014 р. - січень 2015 р. — захист Донецького аеропорту;
- червень 2014 р. — сформовано Нормандський формат;
- серпень 2014 р. — бої за місто Іловайськ;
- вересень 2014 р. — підписано Мінську угоду;
- 11 червня 2017 р. — запроваджено безвізовий режим для громадян України при перетині кордону з державами ЄС;
- квітень 2018 р. — переформатування АТО в ООС.
2. Поясніть значення понять: АТО, гібридна війна, Нормандський формат, волонтери, «кіборги», військово-цивільні адміністрації, ООС, безвізовий режим.
3. Спілкуючись зі знайомими, родичами — учасниками АТО, складіть опорний конспект-свідчення учасників бойових дій на Сході України.
4. Доведіть або спростуйте думку: «Безвіз має колосальне психологічне значення для громадян України».
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
Немає коментарів:
Дописати коментар