Гз - 19 1/9
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Підготовка до ЗНО. Історія України
зі здобувачами освіти
на період карантину
13.11.2020
Розділ 3.Українська революція
Урок 11. Війна радянської Росії проти Української Народної республіки
Перша війна Радянської Росії та УНР
В грудні 1917 р. розпочалася війна між більшовиками та УЦР. Нерішуча внутрішня політика Центральної Ради підірвала її авторитет серед населення. Крім того, Центральна Рада довгий час недостатньо уваги приділяла розбудові національних збройних сил. Як наслідок, у першій половині січня вислані з Центральної Росії більшовицькі загони під командування В. Антонова-Овсієнка захопили всю Лівобережну Україну, а наприкінці місяця підступили під українську столицю. Загроза захоплення більшовиками України змусила УЦР 22 січня 1918 р. оприлюднити ІV універсал, в якому Українська Народна Республіка проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою, а влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу здійснює УЦР та Генеральний Секретаріат (нова назва – Рада Народних міністрів). 29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами між радянськими військами на чолі з М. Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило 500 студентів, на чолі з сотником В. Омельчинком. Українські війська були розбиті.
Мал. 11. Бій під Крутами. Леонід Перфецький.
Мал. 12. Урочисте перепоховання студентів, котрі загинули
під Крутами у Києві, 19 березня 1918 р.
 |
| Мал. 13. С. Петлюра. |
26 січня 1918 р. Мала Рада і Рада Народних міністрів залишила Київ. Тоді ж більшовицькі війська увійшли до української столиці. Почалася перша радянізація українських земель. Проте УЦР не визнала нової влади у Києві і вирішила укласти угоду з країнами Четвертного союзу. Уже 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті був підписаний мирний договір. Згідно з його умовами, Східна Галичина й Буковина залишались у складі Австро-Угорщини, але згідно з таємною декларацією їм мала бути надана автономія. Україні поверталася Холмщина та Берестейщина, забезпечувався обмін військовополоненими, торгівлю необхідними товарами. УНР визнавалась незалежною державою, отже стала суб’єктом міждержавних відносин. Договір передбачав поставку в 1918 р. до Німеччини й Австро-Угорщини 960 тис. тонн хліба, 48 тис. тонн цукру, 44 тис. тонн м’яса (живою вагою). Союзники обіцяли надати УНР військову допомогу у боротьбі проти радянської влади в Україні і відновлення влади УЦР. 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ проти радянських військ, через 9 днів вони були вже біля Києва. 25 лютого в наступ перейшли австро-угорські війська й оволоділи того ж дня Кам’янцем-Подільським. Загальна кількість німецьких та австро-угорських військ в Україні становила 450 тис. вояків. 2 березня в Київ увійшли війська УНР на чолі з С. Петлюрою, а за ними – німецькі військові частини. 7 березня в столицю УНР прибули УЦР та Рада Народних Міністрів. Слід відзначити, що 3 березня 1918 р. було укладено Брест-Литовський мир між РСФРР і Німеччиною та союзниками. Росія цим підтверджувала свій вихід із Першої світової війни. З договором вона зобов’язувалася визнати угоду між УЦР та Німеччиною та зі свого боку підписати мирний договір з УНР. Після повернення, авторитет Центральної Ради серед населення України падав. Заможні верстви дратували соціалістичні ідеї Ради, проголошення нею націоналізації великої земельної власності, безпорадність у налагодженні роботи промисловості. Зі свого боку селяни розуміла, що після повернення поміщиків обіцянки Ради наділити їх землею перетворилися на порожні слова. Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командування і урядом УНР. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини продовольства. За такої ситуації кайзерівські чиновники почали дедалі активніше втручатися у внутрішні справи УНР. Таким чином, Українська Центральна Рада практично втратила свою авторитет і поступово створилися передумови для її усунення від влади. 29 квітня 1918 р. УЦР видала своє останнє рішення – прийняття Конституції УНР та обрання М. Грушевського Президентом. В той же день відбувся державний переворот, внаслідок якого було повалено владу Центральної Ради та проголошено Українську Державу на чолі з Павлом Скоропадським.
Основні терміни, поняття, імена
Основні дати:
4 березня1917 р. – створення Української Центральної Ради (УЦР).
6–8 квітня 1917 р. – у Києві відбувся Український національний конгрес.
10 червня 1917 р. – Центральна Рада оприлюднила свій І Універсал.
3 липня 1917 р. – проголошено ІІ Універсал.
4–9 липня 1917 р. – виступ самостійників на чолі з М. Міхновським.
4 серпня 1917 р. – Тимчасовий уряд затвердив документ під назвою «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні».
25 серпня 1917 р. – Корніловський заколот.
25 жовтня 1927 р. – Жовтневий переворот, прихід до влади у Росії більшовиків та повалення влади Тимчасового уряду.
7 листопада 1917 р. – УЦР ухвалила ІІІ Універсал в якому зазначалось проголошення Української Народної Республіки.
12 грудня 1917 р. – з’їзд більшовиків у Харкові та проголошення встановлення в Україні радянської влади.
4 грудня 1917 р. – більшовики (В. Ленін та Л. Троцький) видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».
22 січня 1918 р. – УЦР оприлюднила ІV універсал, в якому проголошувалась незалежність Української Народної Республіки.
29 січня 1918 р. – бій під Крутами.
26 січня (8 лютого) 1918 р. – вступ більшовицьких військ до Києва.
27 січня (9 лютого) 1918 р. – Берестейський мирний договір між УНР та країнами Четвертного союзу.
18 лютого 1918 р. – німецькі війська перейшли у наступ проти радянських військ.
7 березня 1918 р. – в Київ прибули УЦР та Рада Народних Міністрів.
29 квітня 1918 р. – державний переворот: прихід до влади П. Скоропадського.
ІІ. НАВЧАЛЬНА ГРА "ПЕРШИЙ МІЛЬЙОН"
ІІІ. ТЕСТ НА ПОВТОРЕННЯ:
http://zno.academia.in.ua/mod/quiz/view.php?id=2108
ІV. Навчальний тест:
http://zno.academia.in.ua/mod/quiz/view.php?id=738
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
• Назвіть причини першої війни більшовицької Росії з УНР.
• Які країни називали Центральними державами?
• Коли та за яких обставин був прийнятий IV Універсал?
1. Берестейський (Брестський) мирний договір УНР із Центральними державами.
За нових умов, що склалися після поразки УНР від більшовицької Росії, ставало очевидним, що доля УНР залежить від зовнішньополітичних чинників. УЦР, розуміючи неможливість подолання більшовицької агресії власними силами, вирішила звернутися по допомогу до Німеччини й Австро-Угорщини, з якими в цей час вела мирні переговори. Вони розпочались у Брест-Литовську після укладеного між більшовицькою Росією та Німеччиною перемир’я. Розуміючи, що країни Четверного союзу програють війну, лідери УЦР усе ж таки змушені були їх вести, позаяк країни Антанти, хоч і визнали УНР, реально не допомогли їй. Для участі у переговорах було сформовано делегацію УНР, статус якої визнали учасники переговорного процесу: делегації Центральних держав та більшовицької Росії. Проте Раднарком затягував підписання договору: з одного боку, через важкі умови миру, що запропонували Центральні держави, з іншого — бажав виграти час, щоб захопити столицю Київ і замінити делегацію УЦР делегацією проголошеної у грудні 1917 р. УНР Рад. Однак ці спроби виявилися марними. Голова делегації УНР О. Севрюк ознайомив присутніх із текстом IV Універсалу УЦР і зажадав визнання УНР самостійною державою, яка може укладати міжнародні, договори.
Підписанти Берестейського мирного договору: генерал Брінкманн, М. Любинський, М. Левитський, О. Севрюк, генерал Гофман, С. Остапенко
ПЕРЕЛЯНУТИ:
Четвертий Універсал Центральної Ради:
https://uk.wikisource.org/wiki
Четвертий Універсал (уривок з кінофільму «Арсенал»):
https://www.youtube.com/watch?v=LFEaG8CtXVE
Позицію УHP підтримала Австро-Угорщина в особі міністра закордонних справ Оттокара Черніна. Німеччина й Австро-Угорщина, маючи гострі продовольчі проблеми, намагалися за рахунок угоди з УНР поліпшити становище. 27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР та Німеччиною й Австро-Угорщиною був підписаний Берестейський (Брестський) мирний договір. У ньому проголошувалося припинення стану війни між обома сторонами. УНР, Німеччина й Австро-Угорщина відмовилися від територіальних і матеріальних претензій; було поновлено довоєнні кордони між УНР й Австро-Угорщиною. Обидві сторони врегульовували економічні відносини між собою. УНР мала поставити країнам Четверного союзу хліб та інше продовольство. Натомість Німеччина й Австро-Угорщина зобов’язувалися відправити в Україну вугілля, сіль, сільськогосподарські машини тощо. Договір мав таємний протокол. Делегація УЦР домоглася приєднання до УНР території Холмщини та Підляшшя, де проживало українське населення. Передбачалося надання автономії Східній Галичині й Буковині як окремому Коронному краю. 3 березня 1918 р. підписано договір між Росією та Німеччиною й Австро-Угорщиною. Згідно з ним, Раднарком мав визнати уряд УЦР і договір цього уряду з країнами Четверного союзу. Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР та укласти з нею мирну угоду.
Берестейський (Брестський) договір був значним успіхом молодої української дипломатії. Він започаткував міжнародно-правове визнання України як незалежної держави, уможливив продовження процесу українського державотворення і визначив долю більшовицької влади в Україні. Проте очевидний і той факт, що така незалежність залишалась обмеженою. Втім, прийнятної альтернативи Берестейським (Брестським) домовленостям на той час не було. Ця угода створювала передумови для звільнення УНР від більшовиків при допомозі держав Четверного союзу.
1. З якими країнами вела мирні перемовини УЦР у Брест-Литовську? Чому?
2. Стисло охарактеризуйте зміст Берестейського (Брестського) мирного договору.
3. Яке значення для України мало укладання Берестейського (Брестського) мирного договору?
Мовою джерела. Зі спогадів В. Винниченка про Берестейський (Брестський) мирний договір:
«... Мир цей був би дуже корисним і для української держави, й для її Уряду, ... коли б при цьому була одна умова, а саме: коли б цей мир явився не результатом збігу сприятливих обставин, а наслідком нашої сили й волі, коли б ми тою силою самі могли реалізувати, охоронити й затвердити за собою всі наслідки миру... А коли український Уряд тої сили не мав; коли не було ніякісінької надії своїми силами вернути загублену владу над державою; коли без чужої сили реалізації того миру не можна було й сподіватись, — то весь мир набирав уже іншого характеру, він весь був у руках тої сили, яка мала переводити його в життя.»
1. Що об’єднує фрагмент спогадів В. Винниченка та вислів: «Хто платить, той замовляє музику»?
2. Відновлення влади УЦР. Похід Петра Болбочана на Крим.
Після підписання Берестейського (Брестського) договору німецькі та австро-угорські війська вступили на територію України. В угрупованні налічувалося 450 тис. солдатів та офіцерів. В авангарді цього наступу йшли підрозділи УНР, чисельність яких швидко зростала. 2 березня війська УНР увійшли до Києва, який більшовики залишили без бою. Воєнні дії перекинулися на Лівобережжя. До кінця квітня 1918 р. уся територія У країни опинилася під контролем німецької й австро-угорської армій.
На початку березня 1918 р. до Києва повернулися Рада Народних Міністрів та УЦР. Зустрічали їх у столиці з надією на встановлення порядку. Населення, переживши страхіття більшовицької окупації, не знало, чого чекати від німців і австрійців. За роки Першої світової війни суспільство звиклося з тим, що вони — вороги. УЦР намагалася пояснити, що завдання іноземних військ — покласти край більшовицькому грабунку України. Водночас було заявлено про незмінність політики УHP, проголошеної III і IV Універсалами.
Переслідуючи відступаючі більшовицькі війська, Запорізька дивізія армії УНР на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 р. здійснила похід на Крим. Його метою було звільнення півострова від більшовиків, встановлення української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Під час Кримської операції Запорізька дивізія форсувала озеро Сиваш і оволоділа Джанкоєм, першою вузловою станцією у Криму. Вона раніше від німецьких військ дісталася до Сімферополя. Однак через політичний конфлікт між керівництвом УНР та Німеччиною війська УНР змушені були полишити Крим, не дійшовши до Севастополя, як це передбачали первісним планом. Попри суперечливість дій і вимушене залишення завойованих позицій, переможний
Полковник П. Болбочан у Криму
Кримський похід Запорізької дивізії продемонстрував здатність українського війська реалізовувати складні військові операції. 29 квітня 1918 р. керівництво Чорноморського флоту оголосило про своє підпорядкування уряду в Києві.
1. Коли і з чиєю допомогою територію України було звільнено від більшовицьких військ?
2. Як населення України сприйняло прихід німецьких і австро-угорських військ?
3. Куди здійснив похід полковник П. Болбочан у квітні 1918 р.? З якою метою?
3. Законотворча діяльність УЦР взимку-навесні 1918 р. Конституція УНР.
Попри складні умови, УЦР продовжувала діяльність, спрямовану на збереження незалежності української держави. УНР були прийняті закони про запровадження власної грошової одиниці: початково карбованців, а згодом гривні та оприлюднені постанови про стабілізацію роботи банків. 12 лютого 1918 р. ухвалено закон про запровадження григоріанського календаря, яким користувались європейські держави. За ним, після 15 лютого відразу настало 1 березня. Тоді ж відбувся перехід українських земель на середньоєвропейський час. У березні 1918 р. затверджений Державний герб УНР - тризуб на синьому тлі та жовто-блакитний прапор.
Одним із напрямів діяльності УЦР стала робота над Конституцією України. З цією метою була утворена конституційна комісія на чолі з М. Грушевським. Конституція УНР, прийнята 29 квітня 1918 р., мала назву «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Вона проголосила державну незалежність і територіальну цілісність України, демократичні свободи, рівність прав громадян. Законодавча влада була доручена Всенародним Зборам, виконавча — урядові, тобто Раді Народних Міністрів. Суд мав функціонувати як незалежна гілка влади. Передбачався новий територіально-адміністративний устрій, із широким місцевим самоврядуванням; закріплено право на національно-територіальну автономію.
Державні символи УНР у 1918 р. — Великий Герб. Державна печатка. Малий Герб (за В. Кричевським)
Проте, незважаючи на плідну законотворчу роботу, серед населення наростало невдоволення політикою УЦР, бо їй не вдалося налагодити передусім економічну і соціальну стабільність. Загострилися стосунки між присутнім в Україні військовим командуванням Німеччини та Австро-Угорщини і урядом УHP, позаяк він не зміг налагодити експорт продовольства до цих країн. Відтак командування австро-німецьких військ досягло угоди з консервативними силами про відсторонення від влади УЦР. Це сталося 29 квітня 1918 р. Того дня на своєму останньому засіданні УЦР прийняла Конституцію УНР. Водночас 29 квітня 1918 р. Всеукраїнський з’їзд землевласників вирішив встановити монархічне правління у формі Гетьманату. Гетьманом було обрано генерала Павла Скоропадського — одного з найвідоміших організаторів українізованих військових частин, почесного отамана Вільного козацтва.
1. Які законодавчі акти уряд УНР прийняв у лютому-березні 1918 р.?
2. Коли УЦР прийняла Конституцію УНР?
3. Які події відбулись у Києві 29 квітня 1918 р.?
Коли в Україні відбувся похід полковника Петра Болбочана на Крим,...
у Франції закінчилась друга битва на р. Соммі.
Тема практичної роботи: «Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки»
Опрацюйте цитати з писемних джерел, що є у розділі. Дайте письмові відповіді на запитання: 1) Чи вдалося українцям у час кризи російського самодержавства відновити власну державність? 2) Які території завдяки УЦР почали значитись українськими? В яких документах це було юридично закріплено? 3) Визначте, що вдалося зробити УЦР в законодавчій, військовій, аграрній сферах, а що ні. Записи оформіть у вигляді таблиці: «Державне будівництво УЦР: здобутки та прорахунки».
Здобутки УЦР | Прорахунки УЦР |
Конституція УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР):
http://library.nlu.edu.Ua/BIBLIOTEKA/SPRAVKI/KONSTITUCIY_1918.htm#K_l
Брестський мир:
https://www.youtube.com/watch?v=Gz8yuvRwkjs/
Історична правда. «Петро Болбочан, полковник армії УНР». Фільм:
https://www.youtube.com/watch?v=eqvPk2337Jc
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- 4 (17) грудня 1917 р. — надіслано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради»;
- 4 (17) грудня 1917 р. — почав роботу Всеукраїнський з’їзд рад у Києві;
- 12 (25) грудня 1917 р. — проголошено Українську Народну Республіку Рад у Харкові;
- 9 (22) січня 1918 р. — прийнято IV Універсал УЦР;
- 16 (29) січня 1918 р. — відбувся бій під Крутами;
- 26 січня 1918 р. — більшовики захопили Київ.
- 27 січня (9 лютого) 1918 р. — підписано Берестейський (Брестський) мирний договір між УНР та Німеччиною й Австро-Угорщиною;
- квітень 1918 р. — похід полковника Петра Болбочана на Крим;
- березень 1918 р. — затверджено Державний герб і прапор УНР;
- 29 квітня 1918 р. — затверджено Конституцію УНР.
2. Поясніть значення понять: «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», Берестейський (Брестський) мирний договір, Народний секретаріат, Рада народних міністрів.
3. Складіть історичну довідку «Берестейський (Брестський) мирний договір».
4. Визначте причини і наслідки Кримського походу Петра Болбочана.
5. Напишіть міні-есе на тему: «Бій під Крутами»
6. Підготуйте обґрунтовану оцінку діяльності УЦР у політичній, економічній, військовій та соціальній сферах.
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар