К - 20 1/9
ПЛАН РОБОТИ
з предмета Історія України
зі здобувачами освіти
на період карантину
12.11.2020
• Які всенародні зібрання підтримали ідею проголошення автономії України?
• Коли і за яких обставин було створено УЦР?
• Як відбувалася українізація армії?
1. Події Української революції весни-літа 1917 р.
Стосунки між Українською Центральною Радою (УЦР) та Тимчасовим урядом були неоднозначними. На початку березня 1917 р. російські полі тичні сили ставилися до УЦР, як і загалом до українського національного руху, без особливого зацікавлення. Однак перед Всеукраїнським національним конгресом і особливо після його проведення не пропускали нагоди вдатися до випаду проти них. Прохолодне ставлення Тимчасового уряду й активізація російського націоналізму в Україні, передусім чорносотенців, не створювали умов для переговорного процесу. Відтак до І Всеукраїнського військового з’їзду УЦР залишалася нерішучою в її стосунках із Тимчасовим урядом. Натомість у рішеннях з’їзду йшлося про негайну вимогу проголосити національно-територіальну автономію України.
16 травня для переговорів із Тимчасовим урядом щодо визначення статусу України у Петроград прибула делегація УЦР на чолі з В. Винниченком та С. Єфремовим. Делегація домагалась українізації війська, адміністрації, шкільництва. Проте головним її завданням було добитися визнання автономії України. Не порозумівшись із Тимчасовим урядом і Петроградською радою робітничих депутатів, українська делегація наприкінці травня повернулася до Києва.
Унаслідок невдалих переговорів у Петрограді в Україні пожвавився національний рух, основною вимогою якого стало проголошення автономії. Особливо активно її підтримав II Всеукраїнський військовий з’їзд, делегати якого вимагали проголошення автономії без згоди Тимчасового уряду. 10 (23) червня 1917 р. УЦР оприлюднила Універсал «До українського народу на Україні і поза Україною сущого», названий згодом Першим Універсалом. Його зачитав на II Всеукраїнському військовому з’їзді В. Винниченко. Універсал проголошував автономію України у складі Російської держави. Задекларовано, що УЦР буде «творити новий лад вільної автономної України». їй надали функції вищого органу влади до скликання Всенародних українських зборів. Передбачалося формування підпорядкованих УЦР осередків на місцях. Ішлося також про створення української скарбниці та розроблення закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б тільки народові України. Універсал УЦР став провісником неминучої децентралізації Росії.
1. Як російські політичні сили, й Тимчасовий уряд зокрема, ставилися до УЦР?
2. Як невдалі переговори у Петрограді сприяли пожвавленню національного руху в Україні?
3. Коли був оприлюднений І Універсал? Що він проголошував?
Проголошення 1-го Універсалу; м Київ, Софійський майдан
Мовою джерела. Учасник переговорів у Петрограді, один із лідерів УПСР, Микола Ковалевський:
«Наша екскурсія до Петрограда упевнила нас у тому, що новий демократичний режим у Росії не матиме життя. ... Баланс петроградських переговорів виявився цілком негативним. Треба було йти революційним шляхом. І цим шляхом Українська Центральна Рада після деяких вагань пішла».
1. Чому учасник подій вважав, що «демократичний режим у Росії не матиме життя»?
Мовою джерела. Із І Універсалу Української Центральної Ради:
«Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). ... ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою ... ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради».
1. Поясніть за допомогою цитат з документа поняття «автономія».
2. Назвіть орган влади, що мав визначати майбутнє українського народу.
3. Виокремте у поданому документі ознаки українського державотворення.
2. Генеральний секретаріат. II Універсал УЦР.
15 (28) червня УЦР утворила перший національний уряд — Генеральний секретаріат, який очолив В. Винниченко. Проголошення Універсалу, формування Генерального секретаріату й активна підтримка цих актів з боку населення та й армії справили враження і на Тимчасовий уряд. 29 червня до Києва прибула делегація Тимчасового уряду — Олександр Керенський, Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі — для переговорів із УЦР. їхнім результатом стало оприлюднення З (16) липня 1917 р. II Універсалу.
Цим актом проголосили взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради.
Тимчасовий уряд вважав Генеральний секретаріат «найвищим крайовим органом управління на Україні» і затверджував його склад, а УЦР поповнилася представниками різних етнічних груп. Рада зобов’язалася відмовитися від самочинного проголошення автономії України до встановлення автономного устрою України Всеросійськими Установчими зборами. Українізація війська мала відбуватися під контролем російського командування. Відтак II Універсал став Універсалом компромісу.
Члени Генерального секретаріату УЦР
Однак II Універсал викликав невдоволення серед частини політиків як у Росії, так і в Україні. Зокрема, він спричинив відставку кількох міністрів Тимчасового уряду, незадоволених поступками українцям, що зумовило політичну кризу в Росії. Більшовики намагалися скористатися ситуацією і підняти повстання у Петрограді. Однак їхня спроба виявилася невдалою. Був сформований новий склад Тимчасового уряду, котрий очолив О. Керенський. Не знайшли одностайного схвалення положення II Універсалу і серед українського політикуму. Особливо гостро його критикували самостійники. Дізнавшись про поступки УЦР щодо автономії України на користь Тимчасового уряду, вони вирішили втрутитись у справу. У ніч з 4 на 5 липня самостійники очолили збройний виступ, основу якого становили «полуботківці», і вимагали від УЦР проголосити автономію України. Однак Центральна Рада видала указ про придушення виступу. Його учасників роззброїли підрозділи Київського військового округу і відправили на фронт.
1. Коли було створено перший національний уряд? Хто його очолив?
2. Коли було оприлюднено II Універсал? Чому його називають «Універсалом компромісу»?
3. Які наслідки прийняття II Універсалу в Україні та у Росії?
Володимир Винниченко (1880-1951)
Народився в с. Веселий Кут на Херсонщині (нині с. Григор’ївка Кіровоградської області)
Освіта: юридичний факультет Київського університету. Письменник, драматург, публіцист. Брав участь в організації та діяльності РУП, УСДРП. У період Української революції — заступник голови УЦР. Керівник делегації, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому уряду вимоги ЦР про надання Україні автономії. Автор Універсалів, перший голова Генерального секретаріату. Засудив гетьманський переворот, очолив УНС — опозицію до гетьмана П. Скоропадського. З листопада 1918 р. до початку лютого 1919 р. був головою Директорії УHP. Емігрував. У Відні створив закордонну групу Української комуністичної партії. Написав тритомник «Відродження нації», у якому проаналізував події в Україні 1917-1919 рр„ спогади «Революція в небезпеці», романи «На той бік», «Сонячна машина» тощо. У період «українізації» був одним із найпопулярніших письменників в Україні. У 1933 р. написав відкритого листа до політбюро ЦК КП(б)У, в якому звинуватив Й. Сталіна та його прибічників у репресивній політиці. Помер 1951 р. у Франції.
«Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин...»
Мовою джерела. Із II Універсалу Української Центральної Ради:
«Громадяне землі Української!
... Временне правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом волі, визнаючи за кожним народом право на самоозначіння і відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного Зібрання, — простягає руку представникам Української демократії — Центральній Раді. ... Ми, Центральна Рада, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всіх Громадян України. Українська Центральна Рада, обрана Українським народом ... поповниться на справедливих основах представниками инших народів, що живуть на Україні. ... Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган — Генеральний секретаріат, — що буде представлений на затвердження Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Україні.»
1. Визначте політичний статус ЦР та Генерального секретаріату згідно з II Універсалом.
2. Що стало для ЦР визначальним при прийнятті II Універсалу?
3. Політична ситуація в Україні у липні-серпні 1917 р.
Після досягнення угоди з Тимчасовим урядом УЦР, ретельно дотримуючись узятих зобов’язань, почала втілювати здобуті права. Насамперед вона порозумілася із неукраїнською революційною демократією. Представники різних національностей узяли участь у роботі УЦР. Михайло Грушевський привітав їх як товаришів-співробітників і висловив сподівання, що спільна співпраця українців із росіянами, поляками, євреями «виведе Україну на шлях розквіту та повної згоди».
Водночас новий склад Тимчасового уряду вирішив обмежити повноваження УЦР, практично порушивши домовленості, зафіксовані у II Універсалі. 4 (17) серпня 1917 р. він оприлюднив «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні», що перекреслювала попередню угоду. УЦР згадана в цій інструкції побіжно, наче й не було переговорів із нею у Києві. Генеральний секретаріат перетворено на місцевий орган Тимчасового уряду, тобто ординарний адміністративний апарат, який майже не відрізнявся від губернського правління. Правочинність Генерального секретаріату поширювалася лише на п’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Полтавську і частково Чернігівську. Була обмежена його компетенція. Поява «Тимчасової інструкції» викликала негативну реакцію в Україні. Проте, з огляду на політичну ситуацію, УЦР прийняла документ.
Однак політика Тимчасового уряду не сприяла стабілізації ситуації в державі. Наростання економічного безладу, загострення політичної боротьби і невдачі на фронтах активізували крайні політичні елементи. Праві сили спробували розв’язати кризу силовими методами. Верхівка армійського генералітету на чолі з верховним головнокомандувачем Лавром Корніловим очолила заколот. 26 серпня 1917 р. Л. Корнілов надіслав у військове міністерство телеграму з вимогою передати йому владу, погрожуючи наступом на Петроград. Але армія за генералами-заколотниками не пішла. В Україні вони також не мали підтримки через загрозу встановлення генеральської диктатури. У Києві з початком заколоту було створено за участю представників різних партій Комітет охорони революції, до якого ввійшли представники Генерального секретаріату, голови виконавчих комітетів рад робітничих і солдатських депутатів, командувач військ Київського військового округу, начальник поліції, представники профспілок та лівих політичних партій. Комітет охорони революції безпосередньо керував організацією відсічі контрреволюційним силам. 30 серпня 1917 р. заколот був придушений. Проте ситуація на осінь 1917 р. залишалася напруженою. Більшість нагальних потреб суспільства чинна влада Росії не вирішувала, що сприяло посиленню позицій більшовиків, котрі пропагували ідеї соціальної рівності та постулювали гасла, які позитивно сприймало населення: припинення війни, передачі влади радам тощо. Більшовики були єдиною партією, яка мала військові загони — Червону гвардію. Її чисельність у жовтні 1917 р. становила в Україні 15 тис.
1. Які умови II Універсалу були втілені у життя відразу?
2. Стисло охарактеризуйте зміст «Тимчасової інструкції...».
3. Охарактеризуйте причини і наслідки корніловського заколоту.
Мовою джерела. З Тимчасової інструкції Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні:
«1. На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний секретаріат, которого призначає Тимчасовий уряд за пропозиціями Центральної Ради.
2. Повноваження Генерального секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...»
1. В. Винниченко зазначив: «Інструкція була не чим іншим, як цинічним і провокаційним зламанням угоди 3 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки». Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Відповідь обґрунтуйте.
Коли в Україні Українською Центральною Радою було проголошено І Універсал, ...
Німеччина вперше здійснила велике бомбування Лондона.
Фільм «Володимир Винниченко»:
https://www.youtube.com/watch?v=uyP5-s-DGIg
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- 10 (23) червня 1917 р. — оприлюднено І Універсал;
- 15 (28) червня 1917 р. — створено Генеральний секретаріат:
- 3 (16) липня 1917 р. — оприлюднено II Універсал;
- 4-5 (17-18) липня 1917 р. — відбувся збройний виступ самостійників;
- 4 (17) серпня 1917 р. — оприлюднено «Тимчасову інструкцію»;
- 26-30 серпня 1917 р. — відбувся заколот Л. Корнілова.
2. Поясніть значення понять: універсал, Генеральний секретаріат (ГС).
3. Дайте обґрунтовану оцінку відносин Тимчасового уряду й Центральної Ради.
4. Порівняйте І та II Універсали за таким планом: а) відносини України та Росії, б) правове становище етнічних меншин, в) реакція на Універсали.
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Viber https://invite.viber.com/g2=AQBxgYiwUTqOVEs4hIIabi8bB035I8VFjf6vWqO3OIx42XSJDOzdk3sigyzLG5eK
Урок 14. Прихід до влади більшовиків у Росії. Боротьба за владу в Києві 28—31 жовтня 1917 р.
III Універсал УЦР. Українська Народна Республіка (УНР).
• Коли відбувся І Всеросійський з’їзд рад?
• Які законодавчі акти прийняла УЦР?
• В якому році Російська імперія приєднала Крим?
1. Жовтневий переворот у Росії. Боротьба за владу в Києві 28-31 жовтня 1917 р.
До осені 1917 р. ситуація у Росії загострилася. Країна опинилася на межі, за якою був хаос. Вплив Тимчасового уряду зменшився, виявилася його нездатність розв’язувати нагальні проблеми життя суспільства. 8—15 (21—28) вересня з ініціативи УЦР у Києві був скликаний з’їзд поневолених народів Росії. У ньому брали участь 85 делегатів від дванадцяти народів колишньої імперії. Російської делегації на з’їзді не було, а російську владу репрезентував постійний представник УЦР при Тимчасовому уряді Максим Славинський. З’їзд окреслив перспективи розвитку держави на засадах федеративного демократичного устрою, висловився за надання народам національно-персональної автономії і утворив постійно діючий орган — Раду народів на чолі з М. Грушевським, який назвав цей з’їзд «золотим сном народів».
Погіршенням ситуації у державі вміло скористалися більшовики. Пропагуючи популістські гасла «Фабрики — робітникам», «Земля — селянам», їм вдалося залучити на свій бік частину населення. Інші політичні партії не змогли об’єднатись і стати для них перешкодою. 25 жовтня (7 листопада) підконтрольні більшовикам загони Червоної гвардії захопили стратегічно важливі центри столиці країни — Петрограда (нині Санкт-Петербург). Тимчасовий уряд був усунений від влади. II Всеросійський з’їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Перший більшовицький уряд Росії став називатися Радою Народних Комісарів (Раднарком). Його очолив В. Ленін. Прагнучи заручитися підтримкою населення, більшовики ухвалили на цьому ж з’їзді декрети про мир і про землю. В основу Декрету про землю було покладено принцип зрівняльного землекористування. Без жодного викупу скасовувалася приватна власність на землю, яка оголошувалася всенародним надбанням, що фактично означало її націоналізацію. Заборонявся продаж, оренда і застава землі, яка розподілялася між селянами, однак вони не ставали її власниками. Декрет про мир пропонував усім воюючим державам негайно розпочати переговори про мир без анексій і контрибуцій, а на період переговорів увести перемир’я на три місяці. Для більшовиків вихід із війни був головним засобом боротьби за владу.
Зазвичай у спробах захопити владу більшовики опиралися на ради робітничих і солдатських депутатів. Однак в Україні в тих радах вони не мали більшості, позаяк відображали настрої невеликої частини населення, до того ж переважно не українців. Мирним шляхом їм вдалося утвердитися лише у великих містах Донецького регіону: Луганську, Кадіївці, Макіївці тощо. В інших частинах України вони встановлювали владу у протистоянні з військовими підрозділами Тимчасового уряду. Зокрема, у Києві конфлікт між ними та збройними силами Тимчасового уряду впродовж 29-31 жовтня завершився перемогою більшовиків. У цьому конфлікті УЦР зайняла нейтральну позицію. Проте, коли стало очевидним, що більшовики не обмежаться розгромом сил Тимчасового уряду, УЦР відмежувалася від більшовицького жовтневого перевороту. Вона змогла взяти під контроль усі важливі пункти в Києві, зокрема пошту і телеграф. Влада у столиці України перейшла до УЦР. Попри популістські лозунги, більшовикам не вдалося одержати значної підтримки населення України, про що свідчили результати виборів до Всеросійських Установчих зборів, які відбулися 12 (25) листопада 1917 р. За них у всій Україні проголосувало лише 10 % жителів.
1. Коли відбувся з’їзд поневолених народів Росії? Які рішення він прийняв?
2. Який зміст перших декретів Раднаркому?
3. У яких українських регіонах більшовики мали підтримку населення, а в яких — ні?
2. III Універсал УЦР.
7 (20) листопада 1917 р. УЦР ухвалила III Універсал. У ньому проголошено створення Української Народної Республіки (УНР) у федеративному зв’язку з Російською державою. Юрисдикція УНР поширювалася на дев’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Херсонську, Таврійську (без Криму). Питання про остаточне приєднання до УНР суміжних з Україною територій із переважно українським населенням мали вирішувати шляхом переговорів. Універсал встановлював 8-годинний робочий день, запроваджував державний контроль над виробництвом, недоторканість особи і житла, забезпечення свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, скасування смертної кари, амністію. Водночас декларував національно-персональну автономію для неукраїнських національних груп. У III Універсалі УЦР закликала воюючі держави до укладення миру. На 27 грудня 1917 р. (9 січня 1918 р.) було призначено вибори до Всеукраїнських Установчих зборів. У III Універсалі були викладені основи демократичного устрою Української держави і вперше від часу діяльності УЦР сформульована соціально-економічна програма.
Проголошення III Універсалу УЦР; м. Київ, Софійський майдан
Проте ситуація у Російській державі залишалася непростою. Повалення Тимчасового уряду, розпад старої армії, братання з ворогом остаточно підірвали економічні та соціальні підвалини, на яких трималася країна. Розпочалася руйнівна реакція в усіх сферах життя. УЦР засудила деструктивну політику більшовиків. Однак, проголосивши III Універсалом програму демократичної перебудови суспільства, уряд УНР не виявив послідовності та рішучості в її реалізації. Зберігались урядові установи, які перебували на території України до 7 листопада, залишалися чинними розпорядження Тимчасового уряду. Всупереч положенням III Універсалу, УЦР відмовилася від негайної реалізації аграрного питання, заявивши, що його остаточно вирішать Всеукраїнські Установчі збори. Невдалою була політика УЦР щодо промисловості та фінансів. Не справдилися надії на створення армії, хоча у грудні 1917 р. був утверджений статут Армії УНР. Збройні сили УНР поповнилися новими підрозділами, зокрема Галицько-буковинським куренем січових стрільців, сформованим у листопаді 1917 р. в Києві з колишніх військовополонених галичан, буковинців, закарпатців. Із січня 1918 р. ним командував Євген Коновалець. Однак через непослідовну військову політику УЦР, недовіру до кадрових військових частина підрозділів наприкінці 1917 р. почала стихійно саморозпускатися.
Проголошення УНР підвищило інтерес інших держав до неї. Позиція країн Антанти щодо УНР була двоїстою. З одного боку, вони були більше схильними до існування єдиної Росії як союзника, з іншого — прагнучи утримати УНР від переговорів із Німеччиною й Австро-Угорщиною, Велика Британія та Франція у грудні 1917 р. відрядили до Києва лише дипломатичних представників для координаторської діяльності. Водночас вони планували створення кількох українських корпусів, які разом із чехословацькими та польськими з’єднаннями зайняли б найважливіші ділянки Південно-Західного і Румунського фронтів. Однак до планів УЦР це не входило. Зважаючи на широку підтримку з боку населення ідеї припинення війни і початку переговорів про мир, УНР звернулася до усіх держав із пропозицією почати такі переговори. 23 листопада 1917 р. Південно-Західний і Румунський фронти об’єдналися в Український, на якому було укладено перемир’я.
1. Коли був ухвалений III Універсал? Що він проголошував?
2. У чому проявилася непослідовна політика УЦР?
3. В яких відносинах була УЦР з європейськими державами?
Мовою джерела. Третій Універсал Центральної Ради:
«Народе український і всі народи України!
Однині Україна стає Українською Народньою Республікою.
Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів. ... До території Народньої Української Республіки належать землі, заселені у більшости Українцями: Київщина, Поділя, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму).»
1. Який статус УНР проголошувався із III Універсалом?
3. Події 1917 р. у Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка.
Після Лютневої революції 1917 р. у Криму замість старих органів влади створили «комітети громадської безпеки». У політичному житті брали участь усі прошарки населення; виникали громадські, релігійні, національні організації різного спрямування. Найвпливовішою силою у національному русі були кримські татари, позаяк, незважаючи на усі попередні міграції, вони становили чверть усього населення півострова. 25 березня (7 квітня) 1917 р. був утворений Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком), на чолі з муфтієм Номаном Челебіджіханом, автором кримськотатарського національного гімну «Я присягаюся». Початково кримські татари вимагали національно-культурної автономії у складі демократичної Росії. Проте після утворення в липні 1917 р. Національної партії сформувалася ідея відновлення незалежної кримськотатарської держави, яка свого часу існувала на півострові упродовж трьох з половиною століть.
Номан Челебіджіхан. Худ. Заріма Трасінова
Жовтневий переворот спричинив різну реакцію політичних сил Криму. Татарські представницькі органи не визнали влади Раднаркому і підтримували скликання Всеросійських Установчих зборів. 26 листопада (9 грудня) 1917 р. у Бахчисараї в залі Ханського палацу розпочали роботу Установчі збори кримськотатарського народу — Курултай. Серед його 78 депутатів було чотири жінки. 29 листопада (12 грудня) 1917 р. Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, прийняв конституцію та оголосив себе Кримським національним парламентом. Був сформований національний уряд — Директорія — на чолі із Н. Челебіджіханом, який визнала УЦР.
На виборах до Всеросійських Установчих зборів більшість населення Криму проголосувала проти більшовиків. Усвідомивши це, вони перейшли до збройного розгону всіх органів влади, де не мали більшості. Початково утвердилися у Севастополі, згодом у Феодосії, Керчі, Ялті, Сімферополі, Євпаторії, а у січні 1918 р. цілком захопили Крим. Курултай кримських татар і національний уряд були усунуті від влади, їхні збройні загони відтіснені у гори. Контроль над півостровом перейшов до Центрального виконавчого комітету Таврійської губернії, в якому домінували більшовики. Багато діячів кримськотатарського національного руху, зокрема Н. Челебіджіхан, стали жертвами більшовицького терору. Однак утворення Кримської Народної Республіки мало непересічне значення, позаяк вона стала одним із перших у світі проектів демократичної республіки серед мусульман.
1. Стисло охарактеризуйте політичні зміни у Криму навесні-влітку 1917 р.
2. Які події відбулись у Криму 29 листопада 1917 р.?
3. Як змінилася політична ситуація у Криму в січні 1918 р.? Чому?
Мовою джерела. Із промови Н. Челебіджіхана:
«Наш народ є справедливим. Він дбає не лише про себе. Він бажає втілити в дійсність принцип справедливого взаємного співіснування з іншими мешканцями Криму. Завдання Курултаю — згуртувати всіх і, ... перетворити Крим на справжню культурну Швейцарію. Національний Курултай дбатиме не лише про мусульман, а й про інші нації, він запрошує їх до співпраці ...»
1. Поміркуйте. Як пов’язане із документом поняття «толерантність»?
Шефіка Гаспринська (1886-1975) була донькою кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Вона була редакторкою першого у світі мусульманського жіночого журналу «Жіночий світ». Шефіка також очолила «Виконавчий комітет мусульманок Криму», який започаткував жіночий мусульманський рух. Після Лютневої революції у Бахчисараї активістки обрали Шефіку головою міського жіночого комітету. У травні 1917 р. вона була учасницею І Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві, а у вересні — з’їзду поневолених народів Росії у Києві. Згодом Шефіка і ще троє татарок стали делегатками І Курултаю кримськотатарського народу в Бахчисараї 9 грудня 1917 р. Шефіка вважала, що причинами дискримінації жінок є: відсутність права на батьківщину, неточне тлумачення ісламу і недостатня освіченість. Тому ініціювала відкриття Сімферопольського жіночого педагогічного училища, яке й очолила. Завдяки цій жінці татарки домоглися політичної і соціальної рівноправності з чоловіками.
1. Поміркуйте. У чому феномен діяльності Шефіки Гаспринської?
Коли в Україні УЦР було проголошено III Універсал, ...
Фінляндія оголосила про розірвання особистої унії з Росією.
ІІІ Універсал:
http://gska2.rada.gov.ua/site/const/universal-3.html
Стаття «Народе мій, для тебе я жив...»:
http://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/narode-miy-dlya-tebe-ya-zhiv
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- 8-15 (21-28) вересня 1917 р. — в Києві відбувся з’їзд поневолених народів Росії;
- 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. — більшовики захопили владу в Петрограді;
- 7 (20) листопада 1917 р. — ухвалено III Універсал;
- 25 березня (7 квітня) 1917 р. —утворено Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет;
- 29 листопада (12 грудня) 1917 р. — проголошено Кримську Народну Республіку.
2. Поясніть значення понять: Раднарком, Курултай, Українська Народна Республіка (УНР), Кримська Народна Республіка (КНР).
3. Підготуйте історичну довідку на тему: «Перша Кримськотатарська республіка».
4. Визначте передумови та причини проголошення III Універсалу.
Відповіді надсилати:
Електронна адреса: larapronchakova@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар